Цікаво, чи багато з тих, хто в соціальних мережах заявляв про готовність йти і перемагати на полі бою російські війська, починаючи з березня, хоч раз були у зоні військових дій? Навмисно не використовую термін АТО – бо цей евфемізм не відбиває суті того, що насправді там відбувається.

Політики, якщо вони професіонали і дружать з головою, повинні сьогодні виступати соціальними психологами. Підбадьорювати людей, а не роздувати їхні страхи до розміру паталогічних фобій. Не люблю дві категорії політиків – істеричних радикалів, що закликають до війни до переможного кінця, ні разу не взявши автомата до рук, та просто істеричок, які всіх підозрюють у зраді та в тому, що все пропало і нас злили.

Так само з приснопам'ятним законом про "особливий статусу" районів Донбасу, де нема жодної згадки про "особливий статус", а лише про особливий порядок місцевого самоврядування.

А між тим, перед істериками його би варто було прочитати хоча би по діагоналі.

Адже сам закон носить тимчасовий характер, його дія триватиме лише три роки.

Для "патріотів" розкрию "страшну" таємницю. Платити утримання терористам ніхто не буде. По-перше, на це банально немає грошей. По-друге, грошей таки немає. По-третє, це дорога з двостороннім рухом. Не виконують бойовики і росіяни Мінську угоду – ідіть під три чорти.

Тому такий від нас привіт Путіну. Дірку йому від бублика, а не Донбас.

Закон ніде не визнає терористичні організації ДНР та ЛНР, не згадує ні про яку федералізацію.

Україна не зробила жодних територіальних поступок терористам.

По амністії. Вона стосуватиметься лише тих, хто звільнить усіх заручників, віддасть зброю, звільнить приміщення органів державної влади, приватні приміщення.

Так, це поганий мир. Бо він не дає відповіді на питання, коли буде відновлено контроль України над Кримом та Донбасом. Але реальний мир може бути досягнутий лише комбінованими зусиллями військових, добровольчих батальонів та дипломатів. Згадайте, навіть найзапекліші війни закінчуються дипломатичними угодами. Ми купили у війни додатковий час. Який повинен бути використаний для переозброєння та підготовки до партизанської війни.

Інакше Мінська угода виявиться провальною. Війну можна зупинити, але для цього треба багато працювати головою та руками, а не язиком.