Сьогодні віце-премєр-міністр РФ Д. Рогозін заявив, серед іншого, що до 2020 року РФ відновить свій ядерний потенціал. При цьому він не сказав про відновлення до якого рівня йдеться: до підписання СРСР угод, яких; до рівня 80-х, 70-х, 60-х чи 50-х років? Лише це щонайменше дивує і зайвий раз свідчить, що авантюризм і блеф лежать в основі кремлівської політики.

Не буде особливим перебільшенням, якщо сказати, що йдеться про делитантизм і суцільну дезінформованість російського віце-премєра у військовій ядерній сфері.

Можна собі лише уявити наскільки дезінормований президент РФ! Адже країна, де, зокрема, провалився проект Сколкової долини, сьогодні намагається злякати світ новітньою ядерною зброєю! Це лише доводить, що в Кремлі нема кому (не допущені?) тверезо оцінити затрати і можливості на створення і розміщення новітньої ядерної зброї. Це при стагнуючій російській економіці!

Очевидно, що російський віце-премєр мав на увазі прибутки від продажу нафти і газу. Але при цьому мабуть забув, що можливості щодо їх продажу визначаються не тільки і не стільки Москвою, а насамперед грошовитими демократичними країнами. Тепер до них ще приєднується Китай та інші ядерні держави, які не потерплять озброєного нового-старого конкурента. Зрештою, історія вже знає недавній приклад, коли Кремль розпорядився набудувати газових і нафтових труб для доставки російських нафти і газу на Захід і …. прорахувався: Захід «посадив СРСР на нафто-газовий наркотик» а потім обвалив ціни на енергоносії, що серйозно посприяло розпаду колись могутнього Радянського Союзу. Тепер цим шляхом, на жаль, йде Росія.

Очевидно, що Д. Рогозін грунтовно не готувався і не планував відповідної заяви, робив її наспіх, а тому показав світові російську несерйозність.

Очевидно також, що заява російського віце-премєра була відповіддю на заяву Міністра оборони України В. Гелетея про ядерні удари в Луганську, яка сприяла усунуненню психологічного бар'єру росіян на застосування ядерної зброї. А всьому світу таким чином було показано, що в Україні нема ні технічних можливостей, ані знань (не рахуються з фахівцями?), аби відрізнити фугасний заряд від ядерного.

Очевидно, що світ серйозно не сприйняв цієї заяви Кремля.

Але Україна, на жаль, змушена додатково напружитися. Нам майже байдуже: чи застосвала б РФ проти нас стару, чи нову зброю. Загроза є! Тому Київ змушений адекватно реагувати на російську ядерну неврівноваженість. У цьому контексті, насамперед, варто унеможливити будь-яку співпрацю з підтримання російського ядерного комлексу. Варто, зокрема, повністю ізолювати доступ до науково-конструкторської документації відповідних установ у Донецьку, Дніпро-Петровську, Харкові та ін.

Слава Україні!