Наростаюча хвиля народних самосудів, котрі почастішали в Україні, потребує урахування усіма верствами - владою, громадськими активістами. Та й прості громадяни мають поставитися до цього вкрай серйозно.

Причина явища криється, в першу чергу, в незадоволеному запиті на справедливість. Так так, саме її, у вигляді дійсно правової держави, нещадної боротьби корупцією вимагав Майдан, новітня українська революція 21 століття. Проте, нова влада, котра заявила себе одразу опісля скинутого Януковича,  схоже вирішила діяти цілком у дусі позаминулого століття – «війна все спише». Напрошується просте припущення. У час відчайдушного спротиву російській інтервенції справді можна не зважати на економічні негаразди, інфляцію і обвал національної валюти.  Проте, #trashbucketchallendge і супутні йому випадки застосування права на насильство тими, кому воно за законом не належить, стають вкрай загрозливим трендом. Виявилося, що народ не готовий подарувати владі паузу в реалізації вимог Революції Гідності. Більше того, готовий реалізовувати справедливість у власний спосіб.

Чому так? Причини явища на поверхні – це в першу чергу стан правоохоронної і судової систем. Ну не може народ повірити у щирість намірів реформування прокуратури, коли заступник генерального прокурора має обійстя не гірше Пшонки. Про яке очищення органу нагляду може йтися, коли в управлінні внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України працюють люди, котрі ще донедавна клепали справи на львівських активістів Майдану непани Вольський і Годуєв? Досі не покараний жодний беркутівець, ані за побиття студентів, ані за вбивства мирних громадян 18-21 лютого.

Схожа ситуація і на регіональному рівні, де здавалося б, прийшла влада котра за своєю суттю має бути ближчою, місцевою за означенням і по суті.

Візьмемо, до приміру, Львівщину. Чиновник облдержадміністрації Левик, котрий у суді хотів заборонити Євромайдан, досі у своєму керівному кріслі, причому чудово почувається на посаді вже при другому опісля подій лютого 2014 року голові Львівської ОДА. Львівські «Беркутівці», котрі весь Майдан бік у бік творили безчинства разом з Харківським «Беркутом» досі не покарані. І це при тому, що їхні керівники підірвали власну базу, під час вибуху забило насмерть двох міліціонерів, а кілька старших офіцерів спецпідрозліду з викраденою зброєю втекли як ті щурі і були затримані громадськими активістами, і здані у міліцейські відділки.

Люстратор 7.62. Звірства Беркута

Начальник управління мисливського і лісового господарства Тирчик, котрий відправляв людей на Антимайдан, досі не звільнений. І вже навіть перестав переховуватися на лікарняному, вочевидь домовився з керівництвом Держлісагенством з самої патріотичної сили. А що говорити про рівень районів міст і містечок…

7 волонтерських поїздок на передову упевнили мене ще в одному явищі. Кількість не облікованої стрілецької зброї, котра вже давно вивезена з АТО, здатна зробити революцію в якійсь там Болівії. Ми не Латинська Америка, скажете... Пам'ятаю, у ніч Гніву у Львові уся міліція розбіглася врозтіч, коли побачила пару сотень молоді у балаклавах з битами. А якщо зі стрілецькою зброєю?

Новий виток напруження може розпочатися одразу після виборів 26 жовтня. Якщо нечисть, яка голосувала за закони 16 січня, знову масово пролізе у парламент, теза про люстрацію виборами потерпить фіаско. Зима принесе низку небачених соціальних проблем, тож будь-яка іскорка може запалити полум'я суспільного хаосу.

Praemonitus praemunitus, - казали древні. Втримати ситуацію має стати правилом кожного. Кожен має робити своє, пам'ятати про час, в якому живемо, реалізовувати вимоги Революції Гідності і наближати перемогу на Сході. Тільки так зможемо втримати спокій всередині і країну в цілому.