На початку жовтня в соціальних мережах та на електронних ресурсах почали з’являтися повідомлення про те, ніби в Острозі на свято Покрови, тобто на 14 жовтня, готується захоплення храмів Московського патріархату. Також говорилося, що студенти й викладачі Острозької академії поширюють листівки із відповідними закликами, вимагаючи забрати храми в «москалів». Навіть з’явилися зображення цих листівок на електронних ресурсах. Правда, в Острозі таких листівок щось не було видно. Але для розробників спецоперацій хіба це має значення. Головне, щоб інформація пішла «гуляти» в Інтернеті. І якась частина публіки її сприйняла всерйоз.

Та це ще було не все. 14 жовтня центральні російські телеканали, зокрема 1-ий канал, розповсюдили інформацію, що студенти й викладачі Острозької академії поширюють вищезгадані листівки. Відповідно, робився натяк, ніби готуються штурми церков Московського патріархату в Острозі. Можна уявити реакцію довірливих глядачів як у Росії, так і в Україні, де, до речі, й далі чимало людей дивиться ці канали. Паралельно в деяких храмах Української православної церкви (УПЦ) Московського патріархату Острожчини прозвучали проповіді, в яких говорилося, ніби на їхню церкву почнуться гоніння.

Звісно, як не було листівок, так і не було гонінь. 14 жовтня ніхто храмів Московського патріархату ні в Острозі, ні в його околицях не чіпав. Відповідно, виникає питання, звідки такі інформаційні провокації та дезінформації? Хто за ними стоїть? І для чого це робиться?

Почнемо з того, що конфесійна ситуація в Острозі й на Острожчині виглядає далеко не найкращим чином. Наприклад, у Острозі різні соціологічні дослідження показують, що добра половина населення є прихильниками Українського православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП). Є, окрім того, адепти римо-католицької церкви, а також різних протестантських конфесій. Хоча є й чимало прихильників Московського патріархату. Проте вони поступаються прихильникам патріархату Київському. Незважаючи на таку ситуацію, прихильники Московського патріархату були і є набагато краще забезпечені культовими приміщеннями, аніж прихильники Київського. Наприклад, до 2005 р. Московський патріархат володів у Острозі двома великими храмами – старовинним Богоявленським собором та Воскресенською церквою. До того ж у околиці Острога він мав і має великий Межиріцький Святотроїцький монастир. У той час прихильники Київського патріархату мали лише невеличку капличку, яка не могла вмістити всіх охочих.

Чому так склалося, що меншість мала все, а більшість – практично нічого? Спрацювали тут різні чинники. Але далеко не останню роль у цьому відіграла влада, яка потурала Московському патріархату.

За президенства Ющенка ситуація почала дещо змінюватися. У 2005 р. більшість прихожан і сам священик Воскресенської церкви виявили бажання перейти до УПЦ КП. Це викликало різку протидію з боку Московського патріархату. З різних усюд спеціально завозилися прихильники цієї конфесії, аби протестувати проти переходу храму до Київського патріархату. Конфлікт набув гострої форми. Питання мав вирішити суд. Тут вчасно втрутилися депутати Верховної Ради від Партії регіонів. І суд вирішив справу на користь прихильників Московського патріархату, пославшись на… постанову собору «православної Російської Церкви від 7 липня 1918 року» (саме так зазначено в рішенні Рівненського міського суду). Що поробиш, українська Феміда – дама специфічна.

У Острозі вірні Київського патріархату почали відновлення старовинної церкви святого Дмитра. Однак для цього потрібен час. Відбудова церкви триває до дня сьогоднішнього.

Цього ж 2005 р. на території Острозької академії почав діяти храм преподобного Федора Острозького, висвячений патріархом київським Філаретом. Зараз він задовольняє потреби вірних УПЦ КП, хоча його відвідують представники різних конфесій. Однак поява цього храму викликала негативну реакцію з боку прихильників Московського патріархату. А окремі представники духовенства цієї конфесії дозволяли собі під час проповідей паплюжити Острозьку академію.

Події останнього часу похитнули позиції Московського патріархату в Рівненській області. Тут, як і в деяких інших районах України, почався відхід віруючих від цієї конфесії. Навіть деякі парафії виявили бажання перейти до УПЦ КП. І хоча в Острозі й Острожчині таких переходів немає, незадоволення духовенством Московського патріархату є. Передусім за його непатріотичну позицію в умовах нинішньої неоголошеної війни з Росією. Також на Острожчині є що закинути духовенству Московського патріархату за його минулі діяння. Тут варто пригадати і дуже тісну співпрацю з режимом Януковича, і те, що московські батюшки при потуранні тодішньої влади дозволяли собі нищити пам’ятки сакральної архітектури, зокрема церкву святих Кузьми та Дем’яна в селі Розваж, старовинні приміщення й фрески Межиріцького монастиря тощо.

Так, до духовенства Московського патріархату є багато питань і претензій. Але викладачі й студенти Острозької академії не вважають, що делікатні релігійні питання можуть вирішуватися силовими методами. У нашій академії навчаються й працюють представники різних конфесій. А на відділенні релігієзнавства навчалися й навчаються деякі священики Московського патріархату. Незважаючи на це, в академії ніколи не виникало конфліктів на релігійному ґрунті. А храм преподобного Федора Острозького не раз виступав з різними екуменічними ініціативами. Зокрема, кожного року в ньому проводяться фестивалі колядок, у яких беруть участь представники різних конфесій не лише з Рівненської, а й сусідніх областей.

Тому розповіді про те, ніби наші викладачі й студенти закликали штурмувати храми Московського патріархату, абсолютно не відповідають дійсності й є провокаційними. Звісно, в нас немає стовідсоткових доказів, хто організовував ці провокації. Але, враховуючи те, як ці інсинуації розповсюджували російські мас-медіа, можна прийти до певних висновків. Чи не попрацювали тут спецслужби «братньої» нам країни, які, ймовірно, мають чимало своєї агентури в релігійному середовищі?