Український захисник в донецькому аеропорту. Фото: Сергія Лойко

Донецьке летовище, яке упродовж майже п’яти місяців силкуються захопити російські агресори та їхні найманці, його мужні захисники називають своєю Брестською фортецею. Вони щодня відбивають по кілька масованих атак із застосуванням важкої артилерії й бронетехніки. Нині від колись помпезного міжнародного аеропорту вже залишилися самі руїни, але здавати ворогові цей важливий стратегічний об’єкт оборонці не збираються. Військових 3-го полку спецпризначення та 93-ої механізованої бригади, котрі під найщільнішим вогнем успішно утримують об'єкт, самі бойовики вже називають поміж собою «кіборгами». А вони ж не металеві, а з плоті й крові, але зі сталевою волею, загартованою у жорстокому двобої з ворогами України. У бойових зіткненнях з нападниками тут не обходиться без утрат. Майже кожного дня «на велику землю» відправляють поранених товаришів. Водночас завдяки непогано облаштованим окопам та бліндажам великих втрат удається уникати. За словами одного з «кіборгів» - командира роти з позивним «Маршал», на відміну від російських солдатів, які гинуть на війні з Україною ганебною смертю і їх просто закопують, українці гинуть як герої, захищаючи Батьківщину, і їх ховають у рідних містах як героїв. До того ж за кожного загиблого тут українського патріота «кіборги» відправляють на той світ 5-7 бойовиків.

За час боїв наші військові здружилися в одне велике товариство та відшліфували взаємодію під час оборони до автоматизму. Аеропорт пробували штурмувати і батальйони бойовиків «Оплот», «Восток», і російські десантники, і спецназ ГРУ РФ. Ворог не шкодує ні набоїв, ні мін, ні реактивних снарядів. Так само, як і бронетехніки та піхоти, котрою з щораз більшою кількістю вороги пробують штурмувати летовище. Однак усі їхні спроби були невдалими. Агресори вже переконалися, що «кіборги» відзначаються надлюдською витривалістю й боєздатністю. У власних силах перемогти українські військові не сумніваються. Утримати розтрощені термінали аеропорту Прокоф'єва для них стало справою принциповою. Але допомога їм – і технікою, і людьми – тут точно би не завадила.

Почасти проблемами захисників летовища опікується держава. Так спікер Верховної Ради Олександр Турчинов на зустрічі з «кіборгами» в етері проекту "Хоробрі серця" на каналі 1+1 вручив дев’ятьом із них іменні пістолети «Форт». А легендарна 79-а Миколаївська аеромобільна бригада, яка стоїть на обороні Донецького аеропорту, отримала в подарунок від Президента України Петра Порошенка 5 приладів нічного бачення. Він пообіцяв уписати золотими літерами подвиг «кіборгів» у літопис бойової слави. На знак подяки воїни вручили Президенту свій оберіг – ляльку-домовичку в національному вбранні, яку вони назвали «Кузьмінішною». Тепер вона оселилася у його робочому кабінеті.

Оберіг «кіборгів» - лялька-домовичка «Кузьмінішна»

Та справжнім покровителем «кіборгів» є радник президента Петра Порошенка, відомий волонтер Юрій Бірюков, який більш відомий як «Фенікс». Заснований ним фонд допомоги країні «Крила Фенікса» уже доставив у діючі підрозділи тисячі касок, бронежилетів, сотні рацій та прицілів. А завдяки волонтерам він зібрав 50 000 000 грн. Цими днями фонд передав необхідне для захисників аеропорту озброєння та велику партію масок Bolle і медичних препаратів. А коли «кіборги» напівжартома сказали, що їм дуже кортить поласувати київськими тортиками, «Фенікс» під час наступної доставки 700 кілограмів гуманітарної допомоги привіз для них і ці ласощі. Розчулені такою увагою до себе, «кіборги» навіть назвали його своїм ангелом-хранителем.

Юрій Бірюков - волонтер «Фенікс»

Враженнями про бойові будні «кіборгів» поділився після кількаденної зустрічі з ними відомий руфер Григорій Мустанг, він же Павло Ушевець, який 20 серпня встановив на шпилі сталінської висотки у Москві український прапор і пофарбував жовту зірку в синій колір. Він розповів, що сепаратисти кожен день обстрілюють аеропорт різними снарядами і штурмують термінали. «Тим не менш, летовище їм контролювати не вдається. Проводяться зачистки і все починається знову. Якщо закінчився обстріл - значить зараз буде атака. Спати під вибухами, усвідомлюючи що навколо тебе смерть, не властиво для людини, - пише Мустанг, - «Кіборги» ж вистояли тут: 70% бойовиків відмовилися йти на штурм аеропорту». Руфер зазначає, що у захисників бойовий дух на висоті. «Мужики не сумують, труять анекдоти, воюють, деякі розповідають дружинам по телефону, що вони в безпечному місці. Солдатів дуже бадьорять листи, які їм передають люди зі всієї країни», - пише він. Мустанг стверджує, що в аеропорт насильно не відправляють, там усі бійці - добровольці. «Людям, що захищають тут свою Батьківщину,  потрібно ставити пам'ятники, а у них до сих пір немає нагород. Жодних премій, допомоги їх сім'ям. Пальники, листи, одяг і їжу привозять волонтери. Вони віддають останні гроші, ризикують собою, щоб хоч якось допомогти. Якщо військове керівництво не схаменеться - війну ми не виграємо», - вважає Мустанг. Звертаючись до міністрів і генералів, «кіборги» через волонтера Юрія Бірюкова, доповідають їм, що захисникам аеропорту дуже не вистачає засобів боротьби з важкою технікою, таких, як «Шмель». Ситуація з технікою плачевна. Уже майже півроку йде війна, але елементарного забезпечення немає. Останні тижні годують обіцянками привезти боєкомплекти і нічого не підвозять. Є РПГ-18 і 26, але вони для танка - як пил. Нині оборонцям аеропорту бракує амуніції, теплих речей, але найголовніше – зброї та набоїв. До того ж у бійців зношена форма і дране взуття, їм украй необхідні дощовики, гумові чоботи, бушлати, оптика, термобілізна, спальники тощо. А якби ще й «Шмелів» оце завезли, «сепари» б на кілометр до летовища не підійшли.

Нині аеропорт оточений літерою «П» - вихід є лише до села Піски, яке зайняте українськими військами - добровольцями з ОУН та «Правого сектору», та й то дорога до нього постійно обстрілюється. Хоч наміри Росії захопити Донецький аеропорт за 2-3 дні і створити там свою військову базу провалилися, Владімір Путін і гадки не має припиняти свою агресію. Ось і цими днями на Донбас із Росії прибуло не менше 40 автобусів із бойовиками. Волонтер «Фенікс» зауважив, що у Путіна помутніння розуму й заявив на онлайн-конференції на сайті ТСН.uа: «Путін хапне рівно стільки, скільки ми дозволимо. У нього бажання відновити Радянський Союз поглинуло залишок розуму. Ось і всі його плани». А самі «кіборги» виклали у мережі своє звернення до російських вояків, у якому запропонували бойовикам залишити Україну на своїх двох, а то доведеться повертатися в РФ «вантажем 200».

«Кіборги» стверджують, що аеропорт і Піски сепаратистам узяти практично нереально. Якщо не буде здача на вищих рівнях, то вони вистоять. Аеропорт - це готова цитадель, яка діє сепаратистам на нерви. Не можна її здавати. Її, навпаки, треба посилювати, і йти далі, якщо ми хочемо виграти цю війну. Але їх непокоять чутки, що керівництво країни вже має намір віддати аеропорт самопроголошеній ДНР - ніби про це в Мінську ще домовились. «Якщо влада так зробить, багато хто з нас кине автоматом об землю і наплює на все. І тут буде новий Майдан», - каже боєць «Правого сектору» волинянин Дмитро.

У соцмережах можна бачити чимало облич «кіборгів», які захищають Донецький аеропорт. Здебільшого це юні одухотворені юнаки. Серед них бачимо Іллю Богданова – колишнього співробітника ФСБ Росії, який захищає аеропорт разом із українськими воїнами, бійця 79-ої бригади Євгена з позивним «Маршал», безліч поки що безіменних героїв.

Ілля Богданов – колишній співробітник ФСБ Росії, боєць 79-ої бригади Євген з позивним «Маршал»

Боєць 79-ої бригади Євген з позивним «Маршал»

Пам’ятають «кіборги» свого 19-річного бойового побратима Святослава  Горбенка, який поліг у бою 3-го жовтня.

Таким пам’ятають «кіборги» 19-річного Святослава Горбенка

А життя важкопораненого миколаївського «кіборга», командира 3-й аеромобільно-десантної роти 79-ї ОАМБ, старшого лейтенанта Євгена Шаматалюка ще є надія врятувати. Ось реквізити для надання допомоги: дружина  — Шаматалюк Тетяна (093) 791 82 20, номер карти Приват Банку — 516 874 206 913 9685.

Важкожкопоранений миколаївський «кіборг» Євген Шаматалюк потребує допомоги

Нині вся Україна не просто стежить за подіями в Донецькому аеропорту. Вона молиться, співпереживає й підтримує мужніх захисників крихітного клаптика української  землі, який став знаковим. Це подвиг, на якому буде виховуватися не одне покоління патріотів. Це символ, який будуть ставити за приклад воїнам України у майбутньому.  Кожен із захисників летовища - це герой, не за залежно від отриманих нагород. А кожен день оборони аеропорту - дає привід українцям пишатися своєю Вітчизною, своїм народом, своєю армією.