Путін хоче розколоти Україну, поділити, знищити.

Робити це військовим втручанням – тупо і топорно.

Але росіяни можуть і "красиво" працювати на розкол України.

Уперше ми побачили це у 2004-му. Пам'ятаєте поділену на сорти Україну? "Новоросія" та "кримнаш" тоді позначили третім сортом.

Тоді нам, напевно, пощастило.

Кучмі дали гарантії безпеки, він втримав Україну керованою. Та й Росія з Путіним тоді були значно слабкіші. Кремль "переварював" наслідки 2-ї чеченської.

Один з найтрагічніших терактів у Росії припав на вересень 2004-го. Беслан. У такий ситуації в'зуватися у зовнішню авантюру було небезпечно для Путіна.

Але вже тоді Кремль працював в Україні на перспективу.

Знакова подія сталася того дня, коли Янукович намагався пригостити Путіна цукеркою. Ось, як про це згадувала "Історична правда":

28 жовтня 2004-го українська влада організувала парад до річниці визволення України від нацистів – хоча доти жодного разу такі паради не відбувалися. З Москви навіть привезли прапор, який висів над Рейхстагом у 1945-ому. Власне, захід був організований з однією метою – щоб тодішній російський президент Володимир Путін постояв поруч із тодішнім українським прем'єром Віктором Януковичем.

Насправді мета була масштабнішою. Путін готувався отримати значно більшу цукерку, ніж міг дати йому Янукович. Ця цукерка – Україна.

"Історична правда" влучно підмітила: "парад визволення від нацистів", "доти жодного разу такі паради не відбувалися", "прапор з Рейхстагу".

Можемо впевнено говорити: уже тоді Україну готували до подій, які сталися цього року.

"Красивий" розкол України від Кремля – це поділ українців на фашистів та антифашистів. І подальше протистояння між нами: від вуличного до військового.

Після перемоги помаранчевого Майдану Росія за допомоги своїх агентів розкручує теми "коричневої чуми" (через маргіналів а-ля Вітренко) та захоплення України натівцями (Вітренко та регіонали).

Ставки підвищуються, коли Янукович стає президентом. Регіонали підхоплюють антифашистську риторику та підносять її на нечуваний рівень.

Моральні виродки навипередки лізуть у голови антифашистських колон, аби засвітитися на фото, продемонструвати відданість Хазяїну. Вони і досі готові задля посад хоч і чорту лисому прислуговувати.

Одночасно із "подякою" від Хазяїна "лідери" антифашистських маршів допомагають Путіну "красиво" розколювати Україну. Значній частині країни (ті ж таки "Новоросія" та "кримнаш") промивають мізки та нав'язують думку: не можна жити в одній країні з "фашистами".

Як "правильно" стравлювати одних українців на інших по темі фашизму розробили цілий посібник. Зокрема у ньому є теза: фашисти оголосили "ворогами нації" половину країни.

Таким чином одну половину країни робили фашистами, які нібито хоче знищити іншу частину України. І друга частина ("Новоросія"+"кримнаш") мають боятися цього знищення.

Одні регіонали думали, що таким чином вони допомагають своєму Хазяїну обратися на другий термін. Більш розумні знали, до чого все йде.

"Фашизм не пройдет!", – це основне гасло антифашистських/прокремлівських акцій. Янукович втік, а гасло залишилося.

На початку березня я більше 2 тижнів працював у Криму. Жодного біло-блакитного прапору регіоналів не бачив. Натомість усюди: під Радою Криму, на акціях у Севастополі, під військовими частинами лунало гасло "Фашизм не пройдет!".

Люди дійсно боялися, що от зараз прийдуть ці фашисти/правосєкі, і будуть вбивати кримчан.

Таку ж картину довелося бачити і в квітні-травні у Донецьку.

Довести справу до кінця Путіну не вдалося. "Красива" гра почала давати збої, тож спрацювали топорно. "Псковские десантники в Украину мчатся, как-то быстро москали начали кончаться".

На якомусь етапі Путін натиснув на гальма.

Але почалися вибори і знайшлися ті, хто став добровольцями Путіна всередині України.

Ще на початку вересня український політикум був впевнений: наступне скликання парламенту стане першим, у якому не знайдеться місця для проросійської сили. Припускали, що агентів Кремля у Раді буде одиниці.

Але останні рейтинги демонструють: кого ще вчора списували в проросійську нішу маргіналів мають шанс подолати прохідний бар'єр.

А тепер давайте подивимось агітаційний ролик Опозиційного блоку.

У цьому ролику усе, що Кремль "красиво" нав'язував українцям аби розколоти країну. Тут вам і прапор над Рейхстагом, і перемога над фашизмом, і 26 жовтня – звільнення України від фашизму, і українські фашисти, і "досвідчені лідери – захисники".

Так, це ті "захисники", які не вбігли до Росії. Які готові продовжувати антифашистську істерію, допомагати Путіну розколювати Україну зсередини.

Вони надівають маску опозиціонерів, нібито вони проти ініціатив влади.

Насправді ж вони свідомо чи не свідомо виступають проти держави Україна. Історії калєснічєнків-ахмєтових нічому не навчили бойків-льовочкіних-новинських.

Але маємо вчитися ми.

Партія Путіна має найбільшу підтримку у так званій "Новоросії". Десь до 10% досі залишаються "антифашистами". Адекватно сприймати "успіхи" ДНР-ЛНР-кримнаш вони вже не здатні.

Частку прихильників Путіна серед голосуючих потрібно зменшувати. Для цього має бути максимально високою явка тих, хто хоче бачити Україну єдиною. І не має значення, за яку проукраїнську партію ви проголосуєте.

Вибори – це наш другий політичний фронт війни проти Путіна. Тут не потрібно геройства. Усього лише прийти на виборчу дільницю і проголосувати.