Зрозуміло, що скасування мажоритарки -- одна з конче необхідних змін у виборчому законодавстві. Мажоритарка -- зло, вона працює на місцевих баронів. Проходження кількох людей від Правого Сектору не варте того, щоб відкривати ворота десяткам регіоналів.

Але одночасно зі скасуванням мажоритарки, на мій погляд, необхідно знижувати прохідний бар'єр. До якої межі?

Мені подобається ізраїльська практика. Прохідний бар’єр, виходячи з великої мозаїчності суспільства, складав спочатку 1%, у 1992-93 роках він був підвищений до 1,5%, наразі 2%. Думаю, для України сьогодні потрібно 3%, а потім поступово підвищувати до 5%.

Прохідний бар'єр -- це стратегічний інструмент. У нашому випадку він міг би вирішити такі завдання:

1. Відобразити мозаїчність країни та дати право голосу всім достатньо великим соціальним групам

2. Компенсувати скасування мажоритарки

3. Відкрити двері для нових політичних сил у ситуації, коли необхідне повне і неодноразове (!) оновлення політичної системи -- кілька циклів оновлення, аж поки остаточно розпрощаємося із політичним середньовіччям

4. Підвищити гнучкість політичної системи, зробити її більш здатною відображати соціальну систему, що стрімко змінюється, та соціальний запит. Адже ми всі знаємо з історії, що на зламі епох політична система не встигає за соціумом.