Подивився проект Коаліційної угоди від Блоку П.Порошенка.

Перше, добре, що такий документ "засвічено". Дійсно добре, що в детальному і великому документі прописано не схему поділу портфелів, а механізми взаємодії в рамках коаліції, а головне - реформи.

Щодо розподілу портфелів особисто мені сподобалась пропозиція не включати посади заступників міністрів до квотування, а залишити їх добір міністрам. Це правильно і дозволить уникнути ситуації, при якій держслужба стане заручником міжпартійних чвар. А якщо взяти до уваги положення про реформування держслужби - введення інституту держсекретарів і зменшення кількості політичних призначенців рівня заступника міністра до одного - то й взагалі все досить непогано виглядає.

Друге. Що розчаровує. Та навіть злить.

Знову ні слова про Крим. Немає такої проблеми, немає і стратегії її вирішення. Навіть зобов"язань думати над нею.

Невже у Порошенка не розуміють, що це питання буде супроводжувати нас всюди і у всьому? Це залишатиметься однією з найгостріших проблем безпеки, оборони, зовнішньої і, не виключаю, внутрішньої політики?

Також, окрім зобов"язань виконувати Угоду про асоціацію і розвивати оборонний комплекс відповідно до стандартів НАТО немає ні слова, ні про МЗС, ні про зовнішню політику. Це слабо і недалекоглядно. Парламент і уряд мають чітко визначені законодавчі функції в сфері зовнішньої політики. Не можна усю міжнародну сферу гамузом вважати одноосібною прерогативною Президента, хоча йому і належить у цьому процесі провідна роль.