Громадська організація «Публічний аудит» в інтересах громади Києва готує позов про розірвання інвестиційного договору з впровадження системи «Електронний квиток» у метрополітені. Про це йдеться у відкритому листі громадської організації.

"Після проведення дослідження деяких питань діяльності КП «Київський метрополітен», його результати були надіслані до Київської міської державної адміністрації. Головний висновок полягав в наступному: після реалізації існуючого проекту «Електронний квиток» надходження в сумі від 587 до 1,2 млрд грн (в залежності від вартості проїзду) отримуватиме інвестор, тоді як ці кошти міг би заробити Метрополітен", - переконані в "Публічному аудиті".

З отриманої від департаменту транспортної інфраструктури КМДА відповіді витікає, що чиновників куди більше непокоїть благополуччя інвестора, та ніяк не міста і Метрополітену зокрема. Про це свідчить звинувачення незалежних аудиторів в упередженому ставленні та недооцінці окремих факторів. Однак копії документів, у тому числі копія договору, які є у громадської організації, дають змогу стверджувати про невигідність інвестиційного договору за проектом «Електронний квиток» з ТОВ «Альфа Пей Термінал» у тому форматі, який є сьогодні, адже комунальне підприємство недоотримає такий необхідний на фоні цьогорічних збитків прибуток, буде обмежене в правах розподілення на контролю власних надходжень, може втратити майно.

Фактично, згідно з положеннями договору Інвестор, або одна з його компаній, отримує виключне право емітувати проїзні квитки, інші засоби оплати, в результаті Метрополітен не зможе вести самостійну діяльність зі збору доходів, а за порушення передбачені санкції аж до припинення перерахування коштів від отриманої виручки. Більше того, для ТОВ «Альфа Пей Термінал» відкривають доступ до всієї документації підприємства, а це ніщо інше як втручання Інвестора у діяльність комунального підприємства. А право здійснити демонтаж існуючого обладнання, викупити його та інші засоби, що знаходяться у володінні комунальних підприємств «Київський метрополітен» і «Київпастранс» дозволить використати їх під виглядом нових, щойно придбаних.

На фоні вказаних вище недоліків, аргументація чиновників по захисту договору з ТОВ «Альфа Пей Термінал», на думку, ГО «Публічний аудит», виглядає принаймні дивно.

Зокрема виділені для інвестора 8,47 % від виручки названі «збитковими», тому що для метрополітену це коштує 12%. Але ж у 2013 році Метрополітен витратив на інкасацію приблизно 69 млн грн. (9 %), з яких 56 млн грн. (7,4 %) пішло на оплату праці працівників. У зв’язку з мінімізацією видатків при впровадженні «Електронного квитка» інвестор витрачатиме щонайбільше 26 млн грн. (3,4%) на інкасацію, обслуговування обладнання та амортизацію. Далі математика проста: у проект вкладено 21 млн грн, отримано ж за рік від 61 до 121 млн грн – замінусом витрат у 26 млн грн., прибуток становитиме від 35 до 95 мільйонів. І так щороку.

Аргументи чиновників Департаменту на користь компенсації та додаткових видатків міста у випадку розірвання договору – необґрунтовані, оскільки в договорівказано, що компенсація відбувається відповідно до Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 528/1189. Однак, згідно з п. 6.3.18 Положення, відшкодування витрат, понесених інвестором на реалізацію інвестиційного проекту, здійснюється новим інвестором відповідно до умов інвестиційного договору.

Незрозуміла також критика вже існуючої АСПП – автоматизованої системи проходу пасажирів. Починаючи з 2000 року в неї вже вкладено близько 37 млн. грн. не рахуючи інтелектуальну складову, до речі, курсова різниця була іншою, тобто вказана сума на сьогодні порівняна зі 100 млн. грн. Тому інвестування 20 млн. грн. на даний час «ніщо», порівняно із тим, що зроблено Метрополітеном. Фактично за рахунок реалізації вказаного проекту комерційна структура буде наживатись на праці, у тому числі інтелектуальній, співробітників Метрополітену, благоденствувати, користуючись багатомільярдними ресурсами Київського метро.

У будь-якому випадку, можливість отримання доходіввід самостійного впровадження Метрополітеном проекту «Електронний квиток» повинна розглядатись як першочергова, тим паче уже з наявним і успішно діючим протягом 5-ти років прототипом, який потребує лише модернізації. Тому для захисту інтересів громади столиці ГО «Публічний аудит» буде наполягати на перегляді умов небезпечної та шкідливої для інтересів киян інвестиційної угоди, підписаної корумпованою «колишньою» владою та з незрозумілих причин підтриманою «нинішньою». Адже мінімізація перерахованих вище ризиків, можливість метрополітену самостійного контролю за розподілом прибутку та обіговими коштами того варті. І якщо столиця не знайде можливості для самостійної реалізації проекту, то залучення європейської компанії для створення спільного підприємства, у якому керуюча частка залишиться за КП «Київський метрополітен» і буде внесена не коштами, а іншими майновими та немайновими правами, виглядає більш привабливо.

У будь-якому випадку реалізація подібних проектів повинна виноситись на обговорення громадськості, всі ризики та розрахунки доводитись до суспільства та бути прозорими і аргументованими.