Формування парламентської коаліції з боку політиків нагадує часи «коаліціад», «спікеріад» і нічим не відображає нинішнього стану України. Творці коаліції захопилися процесом, а не думають про результат.

На сьогодні в Україні треба означити три надпроблеми: криза в економіці, війна на Сході і зростання невдоволення громадян, яке може перерости у  внутрішньою політичною нестабільність - третій Майдан, якого Україна не переживе.

По-перше, для того щоб заспокоїти суспільство, влада має втілити елементи прямої демократії, щоб громадяни самостійно могли контролювати чиновників та активно впливати на політичне життя в своєму регіоні. Повірте, мешканці міст і сіл краще знають, хто у них є корупціонером і казнокрадом ніж найкращий Генеральний прокурор. Тому владі треба віддати повноваження впливу на чиновників громадам, а Уряду варто зосередитися на розвитку економіки і припиненню війні на Сході, в тому числі і на інформаційній складовій. Час вже назвати усе своїми іменами: ми маємо війну, а не АТО; маємо диверсійні загони Росії, а не сепаратистів; маємо захоплені Росією райони Донецької і Луганської областей, а не ДНР і ЛНР.

По-друге, ми маємо прем’єра, який вважає себе переможцем виборів і претендує на цю посаду після формування коаліції. У цьому випадку, він має оприлюднити конкретні кроки, які б дозволили бізнесу зрозуміти, чи Уряд і далі буде обслуговувати бізнес олігархів, приймати нормативні акти, які вбивають будь-яку ініціативу і буде ходити по світу з протягнутою рукою, чи Уряд все ж піде шляхом Польщі і створить умови для швидкого розвитку середнього і малого бізнесу, що дасть можливість оперативно створити нові робочі місця і наповнити державний бюджет. 

Саме вирішення проблем економіки, народного невдоволення та війни і мають стати основою у формуванні коаліції. І під ці задачі має формуватися структура Уряду і персональний склад.

Як тільки нам вдасться сформувати відповідальну владу і запрацює економіка, то Україні не страшні ні Путін, ні його диверсанти. В іншому випадку, політичні вошкання призведуть до краху держав