Реакція влади на події, на ставлення людей до різних драматичних поворотів долі останнім часом стає, м'яко кажучи, неадекватною. Це спостерігають у тій чи іншій мірі. Відсутність комунікації між владою та громадянами України – одна з причин тотальної недовіри до її "геніального плану чудового перетворення" України на мирну, високорозвинену Європейську Державу.

Про це на власній сторінці у Facebook пише блогерка Єлизавета Богуцька, інформує UAINFO.org.

За що "боровся" Порошенко разом із громадянами на Майдані? За що матюкався на "беркут" Кличко? За що Яценюк хотів випустити собі "кулю в лоба"? За що Булатов втратив край вуха, був розіп'ятий як луганський хлопчик і залитий до п'ят кров'ю? За що Турчинов "страждав" у президентському та спікерському кріслі одночасно? За що? Чи проти чого?  

Проти корупції? Проти бюрократії? Проти цензури?

Щодня люди висловлюють свої вимоги до влади. Щодня від середнього класу правлячої руки ми чуємо: "Ну що ви не розумієте, що війна йде на сході?" Я завжди відповідаю: розуміємо. Дуже добре розуміємо. Але є ціла низка питань, для вирішення яких не потрібно переносити війну в інші регіони України. Але ані президент, ані прем'єр, ані спікер, ані багато інших міністрів цього розуміти не хочуть. Вони думають, що більше знають, більше вміють, більше за нас люблять Батьківщину.

Нещодавно пройшли акції за підписання президентом закону про вимушених переселенців. Їх було кілька. Журналістів із різних телекомпаній було море.

 Ну, більше 30 – це точно. Знімали не лише акцію, а й брали інтерв'ю. Лише в однієї мене, напевно, 10 телеканалів. В інших учасників акції теж. За 2 дні акція повторилася, але вже донецькими та луганськими патріотами, які залишилися в Україні без засобів для існування. Наші "кіборги" передавали телекомпаніям відеоматеріал із вимогами. Жоден телеканал не транслював ні акції, ні вимоги. Вдалося інформації просочитися лише у прямому ефірі. Цензура спрацювала на 100%.

Я можу зрозуміти, що зараз не час говорити про складні питання (Крим, НАТО, Донбас). Але Порошенко міг хоча б запросити до себе когось із нас, щоби вислухати наші вимоги. Адже й у Криму та на Донбасі залишилися наші патріоти. Адже вони – громадяни України. Вони не зрадили, не прийняли іншого громадянства, навіть вимушено. У мене є вимоги до президента щодо моїх співвітчизників, які залишилися в лігві звіра. Хоча б якось вербально відреагувати на них. Ні. НУЛЬ! Жодної реакції. Президент із завидною частотою ніяк не реагує на те, що відбувається у нього в країні. Це що?

Олександра Дворецька написала листа Гонтарєвій з вимогою скасувати драконову норму 699, яка робить усіх переселенців в Україні відразу іноземцями. Нуль. Тихо. Нікого немає. Гонтарєва з круглими очима глибокого непорозуміння на екрані говорить про те, що невідомо, куди зник золотовалютний резерв України.

Висновок один. Будь-яка влада відразу, ставши нею, злітає на недосяжну висоту пташиного польоту. З неї, як відомо, дуже важко розглянути, що відбувається тут. Видно лише війну. Та й то через оптичний приціл. Та й не війна зовсім, а якась мізерна антитерористична операція. А все інше - це пух, пил, це те, що не варте вищої уваги. Челядь, а не народ.

Так от, дорога владо. Попередник янукович довів будь-якому майбутньому президентові, а прем'єр і міністри, особливо силові - всім своїм послідовникам, що влада - це справа тимчасова. Потім ти стаєш звичайним громадянином. І щоб легше було переносити біль втрати влади, треба бути ближче до землі, до народу під час цієї влади.

Бажаю удачі. І скасування цензури. Поки вам не до нас, постарайтеся поритися в резервах і знайти, кому буде до нас.  нас....

Комунікація – це засіб зв'язку. Якщо її немає, рветься ланцюг взаєморозуміння, довіри та державного устрою.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube