Указ президента № 875/2014, яким вводиться в дію рішення РНБО України від 4 листопада «Про невідкладні заходи по стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій і Луганській областях», остаточно підтвердив здачу Донбасу на відкуп окупантам укупі з тамтешньою елітою. Наслідки цього вердикту української влади щодо Донбасу ще не раз дадуться взнаки не лише залишеним на свавілля жителям регіону, але і всім іншим українцям. Деяким із ний вже у найближчий час.

Тимчасово звільнені території

Сьогодні мало кому відомо, що, згідно з документом, разом з «тимчасово окупованими» територіями ворогові фактично віддаються й ті міста і села Донбасу, звільнення яких коштувало країні тисяч життів її патріотів.

Пункт № 8 вищезгаданого президентського указу більш ніж небагатослівний. У ньому йдеться про пропозицію до Національного банку України з боку РНБО ухвалити у місячний термін заходи щодо припиненню обслуговування банками рахунків, у тому числі карткових, відкритих суб’єктам усіх форм власності на окремих територіях в районі проведення АТО.

При цьому, які саме території зараховують автори доленосного для України рішення до «окремих», в указі не уточнюється. Тим часом, Нацбанк у добровільно-наказовому порядку вже втілює в життя усі «пропозиції» РНБО. 18 листопада українські банкіри отримали відповідну рознарядку зверху.

ЗМІ, які написали про це, в пошуку кордонів територій, жителі яких вже з Нового року стануть нерезидентами України, посилаються на перелік населених пунктів, затверджений відповідною постановою Кабміну про кордони АТО. При тому, що постанову Кабміну № 1085-р від 07 листопада 2014 року спочатку було опубліковано, а потім знято з офіційного сайту. Крім того, цим же розпорядженням доручається МВС і СБУ щомісячно вносити на розгляд Кабінету міністрів України пропозиції з переліком змін.

Питання: для чого весь цей фарс, якщо українській владі, очевидно, наперед відомо, які території вже завтра перестануть вважатися теренами України?

Мені до рук потрапили ті самі розшифровки директив Нацбанку, які були спущені українським банкам зверху. Так от, у них чорним по білому прописано, що всі банківські рахунки в донецькому Слов’янську і луганському Сєвєродонецьку повинні перестати обслуговуватися із 19 грудня поточного року. Як відомо, обидва ці міста вже давно належать до звільнених і знаходяться під повним контролем України.

Таким чином, всі жителі Луганщини менш ніж через місяць де-юре перестають вважатися українцями. У випадку ж із Донецькою областю, українськими поки залишаються лише Маріуполь і Краматорськ. В той же час мої джерела в банківському середовищі підозрюють, що така приналежність всього лише питання часу. Саме тому окремі банки вчора звернулися до керівництва Нацбанку за додатковими роз’ясненнями відносно статусу цих двох міст. Так збіглося, що знайомі з Донеччини повідомили мені, що в останні два дні в Маріуполі виникли проблеми із отриманням пенсій.

Знедолені Україною в світлі управлінської кризи в «ДНР»

Як виявилось у перебігу мого журналістського розслідування, не менш гнітюча ситуація і з виплатою зарплати держслужбовцям у Донецької області. Зокрема, це стосується співробітників міліцейського апарату. І бухгалтерам, і працівникам канцелярії припинили виплати.

Зовсім недавно їм, із незрозумілих причин, наказали перебратися на службу до Маріуполя без надання житла і компенсацій. Хоча раніше макіївська міліція, розформована Аваковим, була переведена у вже визволені Дружківку і Красний Лиман. Зарплатню за жовтень апаратники не отримали, та їм вже й не обіцяють.

Зазначу, що ще в позаминулому місяці зарплатню їм вимушено нараховувало казначейство Дніпропетровської області. Тепер цей обов’язок формально повернули Донецькому обласному казначейству, яке, ясна річ, знаходиться у Донецьку, зі всіма відповідними наслідками.

Підсумки такої політики влади вельми показові. Сім із десяти макіївських міліцейських бухгалтерів повернулися до рідного міста, окупованого загарбниками. За інформацією моїх джерел, всі вони сьогодні вгамовують своєю працею гострий кадровий голод так званої «народної республіки». Там же тепер працює і колишній начальник канцелярії Кіровського районного управління донецької міліції Наталія Цуканова. На аналогічній посаді, але вже в «поліції ДНР».

Терористи сьогодні дуже потребують кваліфікованих кадрів. Частину з них вони розшукують і залучають до роботи на підставі особистих справ співробітників, які свого часу не були вивезені з Донецька на звільнені території їх керівництвом. Хоча тоді така можливість ще існувала. Це повною мірою стосується у тому числі й вже колишнього начальника міліції Донецької області Костянтина Пожидаєва, розхваленого керівництвом МВС. До речі, зарплатню міліціонерам Донеччини поки що виплачують. Але про те, скільки з них привела до служби в «ДНР» бездарно проведена владою люстрація, я детально писав в одній зі своїх недавніх статей.

Підводні рифи доленосного рішення

Правильний підсумок робить у своїй статті український журналіст Юрій Луканов, який пише, що подібна політика української влади щодо окупованих областей відштовхне від України лояльну до неї частину Донбасу. Тим більше, що донецьких патріотів сьогодні проживає в регіоні та за його межами в Україні не мало.

Проте, важко погодитися із твердженням Луканова про те, що такі заходи керівництва країни націлені на економічне підривання позицій терористів. А інший український журналіст, виходець із Донецька Володимир Бойко, звертає увагу на гострі протиріччя у добрих, на перший погляд, намірах влади.

Відмова офіційного Києва платити пенсії жителям окупованих територій журналіст пояснює просто: на цьому не запрацюєш, тому що немає «відкатів». І з ним не посперечаєшся. Адже, українська влада продовжує поставляти до Донецької та Луганської областей український газ та електроенергію, і збирається це робити й надалі. В усякому разі, це передбачено в пункті третьому згаданого президентського указу.

Через чиї підприємства поставляється електроенергія і газ до Донбасу – всім добре відомо. Як не є секретом і те, що донецький олігархат у всі часи ділився своїм наваром із можновладцями у столиці.

Таким чином, вже сьогодні можна з повною упевненістю говорити про те, що планомірна політична здача Донбасу українською владою знайшла своє віддзеркалення і в економічному плані. І успішно завершилася. З нашої з вами на те мовчазної згоди...