Сьогодні - дуже печальне свято. В таких випадках говорять промайнув рік. Я не можу цього сказати до першої річниці Майдану. Кожен ранок, просинаючись, я перш за все перевіряю прогноз погоди і читаю Цензор. Дуже мало подібних новин типу: "Повернуто наступні гроші викрадені регіоналами з бюджету Украіни", "Посаджено стільки-то прибічників режиму Януковича", "Люстровано стільки-то державних службовців", "Курс гривні піднявся до 7 за долар і продовжує рости"... Зате одна новина повторюється в кожноденних повідомленнях. Тільки цифри різні. "В зоні АТО за минулу добу загинуло стільки-то, поранено стільки-то". Це як екскурсія по якомусь колу пекла. З однієі сторони нескінченний госпіталь, а з другої - такий же цвинтар.

undefined
За що постраждали і продовжують страждати всі ці люди? Ми з вами? За просте, зрозуміле бажання жити краще. Не в Межигір'ях, не в Конча-Заспі, не, навіть, на Хрещатику. Просто в кращій країні, з законами, котрі виконуються. З депутатами, котрі їх пишуть для блага громадян країни. З службовцями, котрі працюють для тебе, а не ти на їх кишеню. З Президентом, контурний гарантує діяльність Конституції, а не переписування її під себе.

Люди вийшли на Майдан-2, не шкодуючи себе, не зважаючи на реальний шанс не повернутись додому сьогодні, або й ніколи. Кожен може назвати рідних, близьких, знайомих, хто там побував. Інші виходили на своі Майдани. Ще інші допомагали чим могли. Не хочу когось образити, не назвавши, але рискну назвати хоча б тих, що знаю. Почну з PiligrimKа. Думаю, що за його здоров'я моляться сотні людей з Майдану і зони АТО. Резерв - його палатка постійно стояла в гущі подій. Argum, Haloperidol, Антифриз, Barbudas, Слово, Кіт, Блік, Дуплет, Laskiw, Інженегр, General, Stefania, Зеленяр, Петрович, Сампо, Жека, Zverko, Zweifler і багато-багато інших. Честь вам і хвала патріоти Вітчизни, вірні сини і дочки Украіни. На ваші плечі прийшовся найперший і найболючіший удар. Ще раз дякуємо.

А тепер те, про що писати не хотілось би, та виходу нема. Мені не подобається зверхнє питання:"А ти був на Майдані, що тут розказуєш?" Тупувате трохи. Набагато краще:"А ти підтримував Майдан?" Тільки проблема в тому, що актуальним стає "А ти просрав Майдан?"

Не треба про панікьорство, не треба про "всьо прапало", не треба про "слівают всєх". Я взагалі не про політиків. Мені до одного і того самого місця і Пєца, і Юля, і два Віті.

Але... От якщо я сьогодні біля 18 підійду на Поштамт з лозунгом "Бандитам-тюрми", або "Банду-геть". Чи багато людей, дивлячись на мене, стануть крутити пальцем біля скроні? А одному з них 10 років, а другому рік. І шо? А нічо! В смислі нічого не змінилося кардинально. Все те саме. Кака била, кака єсть.

Мені здається часами, що ми живемо в якомусь Зазеркаллі. Щоб не робили, кого куда б не міняли - все той же Кучма. В нас, навіть розподіл дивно відбувається. Не ми - народ і вони - влада. А запєцьки, заюльки, дамбаси, бойові підараси. І кожен захищає свого. А які вони нам свої? Нє, ну ви подумайте! Хто з нас може хоча б поговорити зі своім лідером? Я вже не претендую на пожалітися, чи попросити допомоги?

Люди, друзі, колеги! Ми і вони - це два табори. Якщо ми цього не зрозуміємо, ми просремо не тільки Майдан, але і Україну!

Боже, поможи нам не тільки боротися і перемогти, а і вийти з цього рабства!!!