Рік тому, 22 листопада, у Раві-Руській розпочався свій Євромайдан. На віче з нагоди вшанування пам’яті жертв Голодомору наша територіальна громада прийняла звернення до Європейського Союзу з проханням підписати окремо з нею Угоду про асоціацію.Так равчани висловили свій протест і незгоду з рішення уряду та президента відмовитися від підписання такого документа.

Тоді равчан і мене, як керівника громади, називали по-різному. Хтось казав, що це – піар, інші – що сепаратизм. А вже 2 грудня, на третій день після побиття студентів, ми йшли на Майдані із табличкою "Рава-Руська", і люди вітали нас щиро, теплими словами підтримували нашу проєвропейську позицію. Тоді було відчуття, що українці – одна з найкращих націй в світі, а Україна – найкраща країна.

Чи змінив Майдан українське суспільство? Попри ту недосконалість, яка у кожному з нас є, так, змінив. Однозначно. І це яскраво видно на прикладі невеликих громад, таких як Рава-Руська.

Після Революції Гідності прості люди стали непростими громадянами. У Раві, вперше за багато років, працівники заводів, підприємств, освітяни відверто не побоялися висловлювати свої протести щодо дій влади, постянуковицької. Вони відстоювали свої права на заробітну плату - і організовано їздили на пікети в райцентр, на можливість самостійно обирати керівників свого підприємства - і перекривали міжнародну трасу. А новини тим часом висвітлюють схожі ситуації по всій Україні.

Пишаюся своєю громадою, тим, ким вона стала.

Якщо хтось каже, що в Україні після Майдану нічого не змінилося, то це не так. Змінилося все. Але наразі діамант, яким повинна стати наша країна, лише дістали з копальні. Попереду на нього чекає тривала і болісна огранка. А такі процеси, як боротьба зі зовнішнім ворогом, за люстрацію, європейські реформи, і є тією огранкою.