У п’ятницю нарешті дочекалися підписання коаліційної угоди. Цій події передував майже місяць (!) переговорів, ультиматумів і домовленостей. Ніхто не хотів поступатися своїми амбіціями і високими державницькими посадами. Склад уряду ще не названо, але думаю, що його знов будуть формувати за квотним принципом. І розмови про конкурсний відбір кандидатів залишаться пустими словами. На жаль, такий самий принцип роздачі портфелів залишився і на місцях. Але він віджив себе. І про це я прямо заявив президенту, коли мова зайшла про призначення губернатора Полтавщини.

Говорили, балакали – сіли та й заплакали. Перед виборами кому тільки не лінь кричали про те, що майбутній Кабмін та інші органи державної влади мають формуватися не по квотному принципу, а на основі професіоналізму. Проте саме це стало каменем спотикання, коли почав формуватися уряд.

Я ж хочу поговорити про регіони. У поствиборчій агонії про них призабули. Але і на місцевому рівні зараз відбуваються призначення. Не винятком стала і Полтавщина, яка делегувала мене до Парламенту. Зараз туди призначають нового губернатора. Потрапити в крісло голови області хочуть багато хто, в тому числі і голови партійних осередків, які мають майже нульову підтримку населення. Якщо не сказати, що їх просто не знають. З цим питанням я звернувся до президента з відкритим листом.

Полтавщина завжди була стратегічною областю, хоч про це і не говорили так часто. Зараз же, коли вона є буферною зоною між охопленим війною Сходом і мирною Україною, її роль стає надважливою. Тому тут мають випереджаючими темпами відбуватися реформи та боротьба з корупцією. А губернатора призначати за таким принципом - спочатку план реформ, а потім кадрові рішення.

Але зараз на президента чиниться шалений тиск, аби він призначив на пост губернатора одного з керівників місцевих осередків політичних партій – «Народного фронту» чи «УДАРу». Але скільки вже можна керуватися цим злочинним квотним принципом?! Якщо ми будемо і надалі відштовхуватися від нього нічого в країні не зміниться.

До влади будуть приходити куми, брати, друзі, бізнес партнери, але аж ніяк не професіонали. Після Революції Гідності ми повинні зробити так, аби кожен був на своєму місці і приносив максимальну користь для країни. Я переконаний, що зараз кожна область, кожен район, кожне місто і село, підприємство чекає на очільника-реформатора.

Той самий губернатор має розробити план реформ в області, розповісти чим він буде займатися і коли людям слід очікувати результатів. Голова області має бути досвідченим управлінцем, який має потужну команду, яка складається з людей, які не з чуток знають як проводити реформи. Треба залучати міжнародних експертів. Я вже мовчу, що репутація у цієї людини має бути кристально чиста.

Зараз не час для експериментів. Досвід довів, що призначення на посаду «потрібної» людини призводить лише до корупції та регресу. Тому ніяких партійних квот, ніяких торгів посадами!