Ось пише один чоловік про свій "досвід майдану". Він був чиновником часів Януковича, а зараз виявився дуже промайданним - ну якось дуже показово промайданним. Він так хоче, щоб ми повірили, що аж не віриться.

Так от, він розповідає про те, що він там постійно був і т.д. Намагається це описати зворушливо, і часом у нього це виходить, мірою таланту (чи його відсутності), але в усій тій зворушливості звучить лейтмотивом одна й та сама нотка: я там був, часто був, ось довідка, пам'ятайте, що я там був, ось я вам нагадаю, що я там був, ось ще довідка. але в певний момент він плутає дати. Тобто він описує події, які відбулися 20 лютого, а каже, що вони відбулися 18 лютого.

І я, наприклад, не знаю, що думати - бо для мене є грандіозна відмінність між 18-м і 20-м. Мій внутрішній календар не дозволяє їх сплутати, бо між цими датами - прірва. Уся історія. А він їх плутає. Тобто він там може й був, але його внутрішній календар це не зафіксував як історію.

До чого це я? до того, що багато буде зараз людей із цими "довідками". "Я там був" і т.д. - Так, багато хто там був. Багато було крапельок. Але все відбулося не завдяки тому, що ми там були, а завдяки тому, що ми ВСІ там були. Що окрім нас було багато інших людей. Ці крапельки зробили океан. Але як крапелька може вшанувати океан? - В тиші і в скромності. І в спокої.