Сергій Власенко написав цілком очевидні речі, під якими я готовий підписатись обома руками. Якщо хтось іще не читав, воно тут:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=823624544369780&id=100001667276617

Мене в цьому контексті цікавить інше питання. Вибори-виборами, а у нас дуже чітко простежувана тенденція. Українці в будь-якому випадку довіряють країну людині, яку вже через півроку починають кликати мало не ворогом народу. Тоді навіщо обирали? Очі не бачать, що купують?

Взагалі, парадоксальність мислення навіть представників еліти українського народу іноді просто потрясає.

На протязі 23 років нам Бог демонструє наглядно, що не можна вибирати владу по принципу "а мені отой панок сподобався", чи як за футбольну команду. Подивіться на список наших президентів:

Леонід Кравчук - Леонід Кучма - Віктор Ющенко - Віктор Янукович - Петро Порошенко...

В цьому списку точно люди, які заслужили своє право очолювати народ України? Чи це люди, яких вихлюпнули нагору миттєві бажання отримати щось надурняк? Тобто виходить, що вибори у нас представляють собою щось типу аукціона, на якому перемагає той, хто назве більшу суму за лот.

А потім починається найцікавіше. Україна - єдина країна в світі, яка проводить такий аукціон, а після цього гроші не вимагає. Звісно же, що в такому випадку на нього збіжаться шулери і жуліки всіх мастей. Тому що якщо ти крикнеш "мільярд", тобі тут же передадуть лот... а гроші спитати забудуть. Лафа лафузецька.

Так і виходить, що аукціон наче проводять, а сидять без штанів. А потім риторично вопрошають "наша країна що, проклята"? Якщо і проклята, то закляттям тупості та безпам'ятства.

... а рахунок накачує відсотки. Завжди.

UPD: А ось і перший дзвіночок...

http://podrobnosti.ua/criminal/2014/11/25/1004508.html