Досвічений Єгор Соболєв колись назвав цей ефект: “трагедія бельгійської журналістики”. Хоча я б дав йому академічне визначення: “трагедія сучасних українських ЗМІ, які прагнуть працювати згідно світових стандартів в умовах пост-тоталітарного цинічного пох*їзму”.

Соболєв впритул зіштовхнувся з ефектом бельгійської журналістики, коли його бюро розслідувань зробило шикарний матеріал, у якому довело, що одна з наукових робіт (а може й диплом про вищу освіту, не пам'ятаю) нашого любого Віктора Федоровича Януковича написана не ним, а тупо десь злизана.

Якби такий матеріал вийшов, власне, десь у Бельгії, був би грандіозний скандал, істерика на перших шпальтах, публічні вибачення, передчасна сивина і достроковий крах кар'єри.

В Україні, як не важко здогадатися, реакція була нульовою. На що тут реагувати?.. Чи хтось не знає, що наш титан думки не здатен написати власну посаду без помилок? Чи ніхто не в курсі, як і за скільки купуються дипломи? Чи читачі самі ніколи не купували екзамени? Ой, я вас прошу.

Від учора спостерігаю ще один яскравий приклад “бельгійської журналістики” – відчайдушна молода дівчина з програми “Гроші” стала активісткою FEMEN, аби довести, що ці шльондри працюють на замовлення, за гроші. Навіть не дивлячись, що мила журналістка наважилася заради справи показати свої красиві груди, ані тема, ані факти нікого не збудили.