Оце ж сьогодні День Подяки в США. А я хочу подякувати Штатам, що, незважаючи на всі проблеми і вади останніх двох президентських каденцій Обами, вони є. Бо коли уявити, що Штатів раптом немає, стає реально страшно.

Бо якби не Штати, України б уже давно не було. І не тільки України. Балтії, Польщі і Румунії з Болгарією теж би не було.

Тому я за світ, де є цивілізований жандарм, американська глобалізація і експорт кольорових революцій, міжнародні демократичні інституції та Вашингтонський обком, ковбої і консерватори, лібертаріанці та мормони, Гантер Томпсон і Френк Заппа, Генрі Міллер і Сол Беллоу. За світ, де кожен, хто хоче, завжди зможе, а той хто не хоче, ніколи не здохне з голоду.

Штати – як там не крути – альтернатива, водночас, усім непривабливим моделям існування людини і суспільства: огидному й людожерському "русскому миру", різним фундаменталізмам і – о, жах! – безхребетній і продажній соціал-демократичній старій Європі. А якщо уявити, що ми з цими моделями (та бодай із однією, її достатньо) наодинці – то нам смерть. Тому Штати – це наш перший і останній надійний союзник, якими б мудаками ми не були. 

З Днем Подяки і дякую!

̶Х̶о̶ч̶а̶ ̶з̶а̶ ̶р̶о̶з̶т̶о̶п̶т̶а̶н̶и̶й̶ ̶Б̶у̶д̶а̶п̶е̶ш̶т̶с̶ь̶к̶и̶й̶ ̶м̶е̶м̶о̶р̶а̶н̶д̶у̶м̶ ̶в̶а̶м̶ ̶д̶у̶ж̶е̶ ̶с̶о̶р̶о̶м̶н̶о̶,̶ ̶а̶л̶е̶ ̶в̶с̶е̶ ̶о̶д̶н̶о̶ ̶з̶р̶о̶б̶и̶т̶е̶ ̶в̶с̶е̶,̶ ̶я̶к̶ ̶с̶л̶і̶д̶ ̶:̶)̶ ̶Я̶ ̶в̶і̶р̶ю̶.̶