В рамках "Культурно-освітньої академії" 30 українців відправились до Берліну, аби обмінятись досвідом з німецькими колегами. В колективному блозі на "Обозреватель" учасники проекту Goethe-Institut діляться враженнями та новими ідеями.

В першій публікації поет і громадський діяч Ярослав Мінкін розповідає про агентів змін та пропонує гасла для працівників сфери культури.

Вже третій день йде робота над розробкою інноваційних проектів, спрямованих на формування нових спільних культурних цінностей.

Вчора відвідали експериментальний театр HAU, що готується до прем’єри "Bepartofsomethingbigger". Цей театр – один з небагатьох, що уцілів під час Другої Світової Війни. І коли в 1945 людям не було чим платити за вхід – вони приносили їжу й речі, щоб потрапити на вистави. Цей театр був єдиним доказом оглушеним прозрінням мешканцям Берліну. Вони йшли на вистави лише для того, щоб відчути, що вони ще люди.

Дещо в HAU не змінювалося ніколи. Мене вразили вікна, через брак скла в 1945 збудовані з порожніх пляшок. Скрізь них можна зазирнути туди, де зазомбовані націонал-соціалізмом люди приходили до тями.

Коли-небудь мешканці Донбасу теж прокинуться від отрути тоталітарної путінської пропаганди. Й відродивши культурну установу десь в занедбаному промисловому цеху вони сядуть немов первобутні люди й будуть дивитися на вогонь мистецтва.

А сьогодні ми розривали на шматки сучасну систему культурного життя. Головною метою було винайти хоч якісь способи налагодити заіржавілий механізм й поступово змінюючи деталі довести культурну сферу до відповідності її запиту суспільства.

Обговорювали можливості впливу локальних ініціатив й низових культурних інституцій на культурну політику. Думали, як культура має стати незалежною.

Наприкінці я сформулював три простих гасла для робітників культурної сфери:

"Без культури людина стає рабом!"

"Наша аудиторія – це наша незалежність. Наші ресурси – це наша зброя".

"Культура – основа демократичного суспільства".