Думав, як коротко пояснити людям не дуже церковним суть питання єдиної Помісної УПЦ. Придумав таку аналогію.

РПЦ МП - це церковний аналог СРСР. Як у СРСР був соцтабір, так і у МП є свої «зброєносці» (вислів одного константинопольського митрополита) серед Помісних Церков та інших конфесій.

УПЦ МП (точніше МПвУ) – це церковна УРСР. З усіма атрибутами державності – гербом, прапором, гімном, урядом, парламентом, навіть власним МЗС і членством в ООН. Тільки без реальної державності.

Церква МП в Україні така сама Помісна Церква (зараз це улюблена теза МПвУ "ми і є Помісна Церква"), як УРСР – держава.

І якщо попереднього митрополита можна порівняти з українофілом Шелестом, то нинішній глава МПвУ так само відданий Москві розумом і серцем, як Щербицький.

І щодо улюбленого "визнання".

УРСР теж була юридично визнана, на відміну від УНР в екзилі. Ще 1 серпня 1991 р. Президент США Буш у промові в Києві закликав українців залишатися в єдності з Москвою. Але це не допомогло ні УРСР, ні Радянському Союзу - Україна звільнилася, а СРСР розвалився.

Те саме чекає і МП.