Виникла дискусія про те, що робити з громадянами України, які уникають воювати за нашу незалежність. Семенченко вважає, що варто ввести таксу, сплативши яку потенційний боєць залишається у себе на печі. На думку Семена, це може бути 2 тис. доларів. Йому заперечує відомий військовий аналітик Олександр Данилюк. Він каже, що захищати Україну – це честь і не може бути ніяких механізмів «відкупитися» від честі.

Продовжу його думку – якщо людина відмовляється від такої честі, то згідно українського законодавства її місце за ґратами. На жаль, в Україні так багато дезертирів, що тюрем не вистачить.

Я пропоную компромісний варіант: громадянин, який відмовляється служити в українській армії і виконувати свій почесний обов’язок по захисту Батьківщини, треба видавати паспорт іншого кольору (припустимо білий), позбавляти його права обирати і бути обраним, займати державні посади і отримувати зарплату з бюджету, а також користуватися будь-якими пільгами, які надає держава, Можливо, розглянути час їхнього більш пізнього виходу на пенсію: не в 60, а в 62, 63 чи 65 років.

Такі люди повинні просто стати громадянами другого сорту і нести свій хрест усе своє життя. А відкупитися чи відсидіти – це всього на всього тимчасове покарання, яке колись може забутися. Але Україна і її громадяни не повинні забувати таке ніколи.