Депутати та й сам Володимир Гройсман, напевно, досі намагаються зрозуміти, за що ж вони проголосували увечері 4 грудня. Лише ретельне вивчення стенограми засідання може дати відповідь: які пропозиції депутатів враховані при визначенні керівників та складу комітетів, а які ні.

Але вже нині можна точно визначити, які пріоритети у нового складу Верховної Ради.

Аналіз проекту постанови про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання демонструє: пріоритети депутатів не співпадають з пріоритетами розвитку країни.

Наступна таблиця показує, скільки депутатів входить до кожного комітету, кількість заступників голови комітету у кожному комітеті (в усіх комітетах є ще й перші заступники голови комітету) і на скільки більше перших заступників та заступників голів комітетів від прописаної норми у законі про комітети Верховної Ради.

1 стовпчик – назва комітету;

2 стовпчик – кількісний склад комітету;

3 стовпчик – кількість заступників голів комітету;

4 стовпчик – перевищення "стандартної" кількості посад 1-го заступника голови комітету;

5 стовпчик – перевищення "стандартної" кількості посад заступника голови комітету.

"Зайві" комітети

Головний висновок: важливі напрямки розвитку держави та суспільства не викликали зацікавленості у широкого кола депутатів.

Лише по 6 парламентарів готові працювати у комітетах сім'ї_молоді_спорта та соцполітики_пенсійного_забеспечення, по 7 – у комітетах культури_духовності та науки_освіти.

Загалом 8 парламентських комітетів у своєму складі мають менше 10 депутатів. По суті вони є недосформованими. Бо іншим своїм рішенням від 4 грудня (постанова про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів) депутати визначили, що до складу комітету має входити не менше 11 осіб.

На це у своєму виступі перед ухваленням постанови про обрання членів комітетів вказував Сергій Соболєв:

Прохання внести поправочку, щоб почали працювати комітети. Мінімальна чисельність повинна бути не 11 а 6. Інакше як мінімум 6 комітетів не почнуть працювати.

Чи врахував цю поправку Гройсман, коли оголошував голосування, не відомо. Скоріше за все – ні. Бо ця поправка мала бути внесена в іншу постанову і іншим голосуванням. Тому робота одразу 10 комітетів (див. таблицю, у складі яких комітетів менше 11 осіб) є під питанням щонайменше до 9 грудня, коли Рада збереться у сесійній залі наступного разу.

"Грошові" комітети

Подивіться на комітети, до яких записалася найбільша кількість депутатів:

33 – податкової та митної політики;

32 – правової політики та правосуддя;

30 – аграрної політики та земельних відносин;

26 – бюджету;

23 – паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

У цих 5-ти комітетах перебувають 144 депутати або кожен третій. Частина з них, можливо, і мають на меті контролювати прозорість роботи виконавчих органів влади у відповідних напрямках. Але давайте будемо відвертими: переважна більшість з них прийшли до Ради "бабло рубить".

Посада керівника для кожного

Бути рядовим депутатам – несолідно. Це думки і окремих депутатів, і цілих парламентських фракцій. Тож і намагаються вони додати хоч якусь регалію для обраних.

Статтею 34 закону про комітети ВР визначається, скільки у комітетах має бути перших заступників та заступників. Мало хто знає, але ця норма допускає, що у комітеті взагалі може не бути першого заступника голови комітету.

Кількість перших заступників та заступників залежить від кількості членів відповідного комітету:

до 10 депутатів – лише заступник голови комітету;

від 11 до 20 депутатів – один перший заступник і один заступник голови комітету;

21 і більше депутатів – один перший заступник і 2 заступника голови комітету.

Але ця ж стаття припускає відхилення від цих норм за рішенням Верховної Ради та у межах коштів, передбачених кошторисом Верховної Ради. Цією можливістю депутати, звісно ж, користуються.

На це можна було б не звертати увагу. Ну що візьмеш з самодурів? От тільки їхні примхи доводиться сплачувати нашим коштом: чим більше кількість керівних посад, тим важче кошторис парламенту.

Повертаючись до таблиці можемо побачити, в яких комітетах є перевищення стандартної кількості керівних посад (див. таблицю, 4 та 5 стовпчики).

Отже, в 11-ти комітетах є зайва посада першого заступника. При цьому комітет з питань будівництва, містобудування і ЖКГ замість одного першого заступника має одразу двох. Щоправда не має голови комітету)

Найбільше перевищення по кількості заступників комітету у комітеті нацбезпеки та оборони – одразу на 4 посади!

І лише 2 комітети з 27-ми не мають перевищення кількості посад по заступниках: комітет культури та духовності та комітет соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Загалом же по всіх комітетах депутати створили зайві 56 керівні посади: 11 – перших заступників та 45 – заступників комітету.

Протягом дня одразу десяток депутатів чинного та попереднього скликань не змогли сказати мені: на скільки зарплата керівника комітету більша аніж у рядового члену комітету. Але кажуть, що ця сума – в межах кількох сотень гривень.

Це невелика надбавка для кожного окремого парламентаря. Але загальна сума для керівників перетворюється на десятки а то й і сотні тисяч гривень на рік. Прості розрахунки дають: 100 додаткових гривень до зарплати одного керівника комітету – це 67,2 тис. грн. для усіх 56 "зайвих".

Чи варто нагадувати, що і обіцяного скорочення кількості комітетів ми майже не побачили? Бо "мінус 2" комітети – не те, чим можна пишатися...

Отже у часи падіння надходжень до державного бюджету, коли нам переконливо рекомендують зменшувати державні витрати, депутати демонструють геть іншу поведінку.

Нариваються?

Відповідь та відповідальність – на коаліційних фракціях та депутатах...