У ватних спільнотах в топі одна тема - погрози Кадирова в бік українських депутатів. Росіяни (навіть націоналісти) реально від цього в захваті, а я реально в ах*ї. Навіть не здогадувався, як же чечени за ці роки видресирували і залякали російське суспільство.

Вони щиро вважають, що дрібний московський вассал, який не може тримати під контролем навіть свою вотчину, насправді могутній і довгорукий, мов "Моссад" чи ЦРУ, і здатен одним клацанням пальців викрасти керівників сусідньої держави. Їм навіть в голову не приходить, що у Кадирова зараз важкі дні, він вже кілька разів доповідав, ніби "терористи в Грозному знищені", а вони все відбиваються, від нього вимагають результатів, а результатів нема, він нервує, і на нервах робить необдумані заяви. Кавказці загалом схильні до імпульсивних яскравих жестів та гучних слів.

Раніше я, цілковито в контексті російського медіа-простору, також вважав чеченів супер-воїнами і юбер-бандитами, з якими ні в якому разі не варто зв'язуватися. Але досвід бойових мистецтв довів, що вони - хоробрі та сильні чоловіки, в середньому більш маскулінні, ніж український загал, але так само падають, якщо їх зіб'єш. Війна ж остаточно навчила, що кров у всіх однаково червона.

Зараз, переглядаючи фотографії з першої російсько-чеченської війни, я не відчуваю жодного тремтіння. Лише розчулення та захват - хлопці, як же я вас тепер розумію. Як я розумію ваш неоковирний одяг, строкаті цивільні автомобілі, на які ви встановлювали стару радянську зброю. Я вдивляюся в їх обличчя, і не бачу нічого страшного, навпаки, всі до болю близькі, тільки хіба що не по-нашому бородаті - молоді хлопці, неголені дорослі чоловіки, - я бачив таких же на нашому фронті, з тим же втомленим поглядом і тією ж рішучістю.

Пам'ятаєте, як російським солдатам на кожному кроці увижалися "американські найманці", а нашим - "чечени-кадирівці"? Я вже давно не чув від українців подібних балачок. Зник чужий міфічний страх, ми тепер самі собі легенда. Зате спостерігаю, як серед росіян потроху постає лютий образ "українського нациста".