Доброго ранку, друзі! Надворі понеділок, дід привично займає бойовий пост сільського обозреватєля международних новин і січас обо всьом докладно доложить. Заварюєм утренній кохве ілі чай, вмощуємся зручненько і слухаєм уважненько.

Про Надю Савченко вже которий день ніяких новостєй нема і, відімо, протягом цього тижня Надя і адвокати готуватимуться до очередного засідання Басманного суда, которе має состояться 15 грудня. Засідання буде проходяще, бо скликається воно по жалобі защити на неправомірність продовження їі арешту аж до 13 лютого. Суд ожидаємо відхилить цю жалобу та тягнутиме і це діло і далі в надєждє, що з настанням різдв'яних та новорічних свят вніманіє прогресивного людства послабиться. Напрасні сподівання, щитає дід. До діда обратилося одне українське видання з проханням допомогти організувати інтерв'ю з одним із адвокатів Наді Ільйою Новіковим, дід їх звів між собою і в бліжайше врем'я таке інтерв'ю состоїться, яке, возможно, проллє нам більше світла на перспективи дальнєйшого розвитку сітуації вокруг Наді Савченко.

Отрадно, шо київська хунта не забуває іще про одного нашого громадянина, відомого режисера Олега Сєнцова, сім'ї якого на врем'я його перебування в російських застєнках на прошлом тижні назначена матеріальна допомога. Допомога невелика, на уровні зарплати народного діпутата, но хоть шото. Цей шаг хунти на поддєржку тєрориста Сєнцова, которий по утверждєнію кримських ватніков планірував укокошить Аксьонова путьом збрасування на нього ядєрної бомби, визвав очередне бурлєніє в плотних слоях руссовати, шо не може не радувать.

Блядімір Блядімірович Хуйло - етот нєсомнєнний геній діпломатії всєх времйон і народов - протягом останніх тижнів радує небайдужих громадян епічними провалами на міжнародній арені. Згуртоване його редким долбоєбізмом міжнародне сообщество продовжує обставлять Хуйла красними флажками, хладнокровно звужуючи йому пространство для маньовра. Нікуди особо Хуйло рипнуться не може, і не те, шо йому запрещають - приїзжай пожалуйста.

Но буде те, шо в Мілані ілі, ще лучше, як у Брісбені. Тому Хуйло за весь цей час наважився прилетіти лише в Анкару. Кремльовські фанфари ожидаємо протрубіли про очередну победу Хуйла, но в чом ота победа заключалася, сообщить ніхто не удосужився. В сухом осадке осталася лише безславна кончина Южного потока, о чом Хуйло дурнувато посміхаючись сообщив лічно. Потом всяка околокремльовська шушера начала намекать, шо Хуйло усіх оп'ять переіграл, перенаправивши Южний поток через Туреччину. Потом поповзли чутки, шо Хуйло всіх переіграл, бо об'явив про смерть Южного потока лише, шоб усипить вніманіє врагов, а на дєлє намерен подпольно прокладать сотні кілометров труб по дну Чорного моря і робить це тільки вночі, шоб ніхто не бачив. Діда дуже радують ці чутки - а вдруг це правда і Хуйло дійствітєльно продовжить вбухувати мільярди в абсолютно безсмислєнний проект

Хотя навряд чи. Справжня причина своарчування Южного потоку банальна до нєвозможності - у Хуйла нема грошей.

Глава Газпрома Міллєр паралєльно начав пугать Європу, шо одтепер Газпрому наплювать на конєчного потребітєля, нехай Європа сама позаботиться про обогрев своїх граждан. Європа скритих угроз Міллєра не почула, бо Європі на них наплювать - критичної залежності від російського газу в ЄС немає. Угрози прозвучали більше для успокоєнія руссовати, яку ж нада якто убідить в очередной победє Хуйла.

На фоні провалу Хуйла в газовом шантаже Європи київська хунта ожидаємо знахабніла - з сьогоднішнього дня начинається одбор газу. За який, правда, накануні перещитала гроші. Газпром застиг в нєдоуменії і дивиться на Кремль в ожиданії команди - гавкать чи нє. З одного боку - нада гавкать, бо хунта отбирає газ. З другого боку, 378 млн долларов за нього получені, то на покупатєлів якто гавкать непрілічно. Хуйло і сам не знає, яку команду отдавать. Картіна, як Україна спокойно зимує та ще й зжигаючи російський газ, йому крайнє неприятна. Однако дєньгі уплачени, то і возмущаться причин ніби нема. Нада шото срочно придумать, бо ето же нєвиносімо, думає Хуйло. Дід щитає, шо придумать Хуйлу січас нічого путнього не вдасться, перезимуєм, гражданє.

Хуйло также не може ніяк придумать, шо робити з тими ДНР і ЛНР, бо замисєл внєдрить інородноє тєло в здоровий організм України явно провалюється. Хунта актівнєнько сформувала легітимні парламент та правітєльство і брать на себе ответственность за бардак, созданний Хуйлом в отдєльних районах Донецької і Луганської областєй явно не спішить.

Провал геніального замисла Хуйла об'ясняється просто - раньше він всігда мав справу з прілічними людьми, яких так легко дурить і наябувать. Хунта же неожиданно проявила верх цинічного бездушія і нагло не собирається грати за нав'язуваними Хуйлом правилами. Болєє того, питається іграть на упреждєніє. Дід давно предчуствував, шо січас мають іти якіто подковйорні договорняки, целью яких мають стати нові переговори в Мінську. Предчуствія діда не обманули, но ми бачимо, шо несподівано з ініціативою проведення Мінська-2 виступив сам Порох. Трохи неожиданна ситуація даже для діда, єслі чесно.

Бо якщо брати класіку жанра, то сначала мало бути бикування Пороха, його уход в глухий отказ, потом нажим со сторони Запада, потом якето наступлєніє російських войск, а вже потом, перед угрозой воєнного наступлєнія, Порох соглашається на переговори. Неожиданна для многих ініціатива Пороха, поставила в тупик і сіпаратістов. Які сначала згоряча согласилися сісти за стол переговоров у Мінську 9 грудня, но потом, будто почуяв нєладноє, попросили перенести їх на попозже, например на 12 грудня. Дід так собі думає, шо в Кремлі самі січас не понімають, шо там задумали американці. Бо вони іскреннє полагають, шо українці нєпроходімо тупі і самостоятєльно думать не в состоянії. Тому за них думають американці.

Як би то не було, пока в Кремлі гадають, шо робить і як реагірувать на коварне предложеніє хунти, на ходу составляють аварійні плани переговорів, дід обращає вніманіє небайдужих громадян на те, шо анонсіруване сотнями фейсбучних пророков воєнне наступлєніє Хуйла так і не состоялося. Хотя після Брісбена лише лінивий не верещав, шо вот січас уже всьо, січас точно буде наступлєніє. Кстаті сказать, ті самі персонажі накануні Брісбена верещали, шо всьо пропало, договорняк між Хуйлом і Обамою состоявся, і Обама обміняє Україну на Іран. Дід це каже не із злорадства і не для того, шоб похвалить самого себе за правильні прогнози, а тому, щоб закликати небайдужих громадян завжди спокійно і хладнокровно оцінювати реальну ситуацію. Не видаючи бажане за дійсне, но і не виставляючи свої фобії в качетсве науково обгрунтованого аналізу.

У многих були фобії, шо Хуйло дасть приказ нападати 6 грудня, шоб зіпсувати нашій Армії свій професійний празник. Дід поїхав у зону АТО, своїми глазами подивився на проісходяще і укріпився в думці, шо одна з главних причин, чому Хуйло не ризикує предпрінімать безумні авантюри, це наша Армія. І її возросша бойова сила. Армії нашій звичайно поки шо далеко до того стану, який ми хотіли б мати, але вона є реальним і грізним фактором, ігнорувати який не може даже самовпевнене Хуйло. Тому Хуйлу не остається нічого іншого, як мелко гадити, шо він, собственно і робить. І буде робити і впредь, уповая шо Україна сама розвалиться під тягарем економічних та політичних труднощів. Чого не случиться хотя би уже в силу української національної вредності.

Раз уже дід згадав про Армію, то хочу відмітити високий бойовий дух воїнів - і рядових, і офіцерів. Єслі раньше общаясь із солдатами дідові приходилося дето підтримувати в них бойовий дух, то січас в цьому потреби немає. Український вояк понастроїв усяких заградітєльних сооруженій, вгризся в землю, понабудовував бліндажів, пристріляв усі возможні направлєнія наступу противника і спокійно та впевнено несе службу. Не без нєкоторого комфорту - солдати в польових умовах понастроїли собі бані, кухні і всьо такоє. Солдати кажуть, шо в мирному житті давно б уже почали хворіти всякими простудами і ОРЗ, а на війні подобні хворі їх не беруть. Давно помічено, шо в екстремальних умовах організм мобілізується. Тим більшу увагу до їхнього здоров'я треба буде приділяти після повернення з Армії. Бо часом буває, коли загартований організм розслабляється і стає вразливим.

С приводу телефонів, які дід із друзями привіз в бригаду - прошу не переживати. У військах давно вже добре знають коли і як можна користуватися телефонами, щоб не наражатися на небезпеку. Телефони були віддані командиру бригади, який вручав їх особо отлічівшимся воїнам в якості цінних подарунків. Крім телефонів було привезено ще багато чого іншого, годинники, біноклі і само собою багато всякого вкуснінького. Дід оглянув кухні і впевнився, шо солдати точно не голодають. А в обід навіть ласували тортиками, які їм привезла інша група волонтерів. Торти звичайно там не щодня, але ж по случаю празніка Арміі можна. В усякому випадку, солдати на харчування дідові не жалілися. А його трилітрова банка меду була із вдячністю поставлена на полицю, де вже було десь шість таких банок. Сало є, часнику, цибулі їдять багато і це добре. З калоріями і вітамінами недостатку не наблюдається.

Солдати по случаю празніка зранку зарізали барана, предварітєльно давши йому кличку Хуйло і зварили з нього геніальну шурпу та багато чого вкусного. Барана солдатам по случаю Дня Української Армії подарував голова місцевої сільради. Це, нагадую, Донецька область.

Ми, правда, вдарили в штангу із теплою формою. Виявилося, що Армія вже одягнена і цілком пристойно. Солдати кажуть, що ця їхня нова форма вполнє прілічна і єслі в подальшому не будуть заощаджувати на якості матеріалів, то така форма на зиму вполнє годиться. Тому привезений нами теплий одяг було передано на склад. Взуття у солдатів нє очень, єслі чесно. Но дід у цьому питанні перфекціоніст, тому сам завжди купує воїнам лише супер якісне зимове взуття. Вважаючи, що краще купити дві-три пари отлічних ботінок, ніж двадцять пар дешевого лайна. Тому не удівітєльно, що взуті солдати і офіцери вразнобой - хто що зумів дістати. Хороше взуття отримують в основному від своїх рідних, або волонтери допомагають.

Шото дід отвльокся на Армію, а міжнародні аферісти остаються без вніманія. Презідєнт Олланд предприйняв якуто малооб'ясніму з точки зору здорового глузду поїздку в Москву, де зустрівся з Хуйлом. Дід так собі думає, шо діло в національних комплєксах французів, які не бажають признавать того довершеного факту, шо Франція стрімко перетворюється у другорозрядну європейську державу наподобії Іспанії ілі Італії. Но французи ніяк не можуть змириться з цим фактом і щиро вважають себе главною європейською державою, з трудом змирившись лише з Німеччиною, яку в душі вважають всьо же не такою крутою, як Франція. І Британію вважають не такою крутою. На том основанії, шо у Франції велікоє прошлоє і були велікіє предкі.

Кризу 2008 року вдалося розрулити після втручання Саркозі, от Олланд думаючи, шо самоусунення Меркель від переговорів з Хуйлом дає йому возможность зіграти роль видающогося миротворця, підняти престиж Франції, свій лічний рейтінг і всьо такоє. Наївні розрахунки, які убіждають діда в нєпроходімой слабості французької дипломатії, яка традиційно помилково оцінює ситуацію в Європі і світі. Те, шо французька дипломатія живе в своєму іллюзорному світі, коли Франція ще була центром дипломатичного життя, дід поняв давно. Ще в 1991 році. Коли Міттеран, єдінственний з мірових лідєрів, привітав ГКЧП, а потом довго ізвінявся перед Єльциним, коли поняв як ошибся.

Олланд же їздив у Москву єстєственно по согласованію з іншими міровими лідєрами, які наверняка знизивши плечима сказали шото тіпа: "Ну їдь, єслі хочеш. Тіки дивись, шоб нічого лишнього не ляпнув". Олланд з'їздив, нічого лишнього не ляпнув, даже про "Містралі" не заїкався. В общем, чого він туда їздив, ніхто так і не поняв. Не поняв цього візиту і Хуйло. Тому дід предлагає своє об'яснєніє - Олланд несе трудне брем'я нащадка великих французьких предків, тому винуждєн грать роль великого президента великого народу.

Трудна робота. В украінців ситуація ще відповідальніша. Бо єслі современні французи - нащадки великих предків, то наша задача - стати великими предками, щоб нашим нащадкам не було за нас стидно.

Хто діда давно читає, підтвердить, шо дід начав фокусірувать вніманіє небайдужих громадян на нафтових біржах ще влітку, чутьлі не з свого першого посту, коли ціна була 117-118 долларов за барель. І тоді ще мало хто рузумів, нашо дід це робить. Січас вже всі, кажеться, поняли, на шо дід намекав, і самі вніматєльно стежать за ціною на нафту, тому дідові писати про це вже якось нудно. Но традиція є традиція, тому дід упом'яне, шо вартість БРЕНТу зараз 68,11 за барель, шо не додає Хуйлу уверенності в светлом будущем. А наоборот - убіждає, шо кругом враги і враги ці всесильні. В любом случаї, в уверенія Сєчіна, шо нєфть оп'ять буде по 150 долларов, в Росії вже не вірить ніхто, тому готуються до худшого. Дід думає, шо вони всьо равно не до кінця понімають всі послєдствія геніальної політіки великомудрого Хуйла, який розбурхав всі возможні світові гадюшніки, аж до ісламських фундаменталістов включітєльно.

По нєкоторим данним Рамзанка Дыров був винуждєн спешно отозвать із України свої порядком потьопанниє батальони, но нєсмотря на бравурні заявлєнія прекрасно понімає, шо врагов у самой Чечні і в ісламському світі в нього більше, ніж достаточно. По колічеству врагов Рамзанка всьо же уступає своєму хазяїну і учітєлю Хуйлу Блядіміру Блядіміровичу. Которому, єслі це буде вигодно, спокойно переріже горло і заявить, шо так зробить йому завіщав його папа, Ахмат-хаджи Кадиров. А Лайфньюс тут же видасть подробний репортаж про позорную і давно заслуженную гібель врага русского народа Хуйла.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю, всячеськи допомагаємо Армії, занімаємся спортом і читаєм repka.club.

Та слєдім, шоб віздє парядок був, на..! А не те, шо січас.