Як мене іноді бісять українські ЗМІ, які здається читають тільки своїх російських колег. От тільки сьогодні наші починають писати, що мовляв голландці виклали знімки інверсійного сліду ракети від БУКа та інтерв'ю з очевидцем. Тобто ракету збили з землі.

От наш УНІАН про це написав сьогодні, 24 грудня (01:41):

Лівий Берег та Українська Правда теж написали про це тільки сьогодні, коли побачили це на УНІАНі. Відкрили оригінальну статтю, щось там похапцем переклали і поставили фотки.

Ось оригінальна голландська стаття, вона від 22 грудня (11:04):

Тепер дивимось як воно було. Спочатку голландці викладають своє інтерв'ю - російські ЗМІ це опрацьовують і вже ввечері викладають свою "сенсацію" з капітаном Волошиним.

Відповідь виклали 22 грудня о 23:30. Десь через 12 годин після голландського матеріалу. Півдня знадобилось росіянам, щоб хоч якось відволікти від голландської новини. На ранок 23 грудня у нас всі починають обговорювати капітана Волошина, який наче збив МН17. І тільки через день, коли вже хто тільки не перепостив російську новину, українські ЗМІ нарешті помічають голландську новину.

Власне, спочатку голландці видали свій матеріал, на який швидко відреагували росіяни і видали свій фейк, але через тормознутість українських ЗМІ у нас склалося враження, що це спочатку росіяни написали, а вже потім хижі західні ЗМІ вирішили хоч якось відповісти.

Чому українські ЗМІ скоріше поставлять новину росіян, а ніж новину з західного сайту? Зрештою, українського читача вводять в оману. Свідомо? Через непрофесіоналізм? Іноземних мов не знають? Легше поставити "зрозумілу" новину російською, ніж попрацювати з іноземними текстами?

Для нормального моніторингу західних ЗМІ потрібно виділити пул з декількох десятків популярних сайтів новин провідних країн світу, посадити обробляти ленту новин когось зі знанням декількох іноземних мов чи принаймні з вмінням користатись Google Translate.

Власне, комплекс меншовартості починається ось з таких дрібничок. Українським медіа треба менше читати та цитувати українцям там усіляких навальних та собчаків, заглядати у рота черговому коху-іларіонову, а просто підписатись на Твітери іноземних колег-журналістів, іноді читати в оригіналі західну пресу (тобто, бажано знати не тільки англійську) та вміти швидко знаходити інформацію в Інтернеті.