Нині в цій війні ми вирішуємо завдання вчорашнього дня, які не були вирішені вчора. Проте, завтрашня війна розв'язуватиме зовсім інші проблеми.

Наша цивілізація вповні перетворилася на другу природу тоді, коли особистість перестала відігравати в ній провідну роль. Людина все ще необхідна, проте вже не в тих проявах, де вона є особистістю. Стало можливим говорити про саморозвиток цивілізації, при якому людина лише присутня, як свого часу вона була присутня на краю великого льодовика.

Сенс майбутнього - повстання особистості проти другої природи. Мова не про знищення ватерклозетів. Адже в повстанні проти першої природи не були знищені зірки та сила тяжіння. Мова про те, що свавільна особистість має лишитися джерелом власної долі. Влада, якою не можна зловживати – не є владою.

Ханська ставка буде влаштована посеред силіконової долини. Там буде поставлена юрта і прив'язані верблюди. Ми нав'яжемо себе як завжди: спочатку це буде агресивне жебрацтво, згодом ми будемо розбійники, а вже по тому князі.

Всі попередні революції мали в тому числі якийсь раціональний сенс. Оптимізувати суспільство, привести надбудову у відповідність до базису, тощо.

Революція, що гряде, буде чистим екзистенціальним насильством. Вона не матиме жодного сенсу для суспільства.

Ми не потрібні цивілізації, як колись конкістадори не були потрібні індіанцям. Проте конкістадори палко любили індіанців і їхнє золото. Як ми зараз любимо мікропроцесори.

Незабаром одномірні зі здивуванням переконаються, що інформаційне суспільство - це феодальне суспільство.