Музика, що грає на пішохідних переходах у центрі.

Сигнал при зачиненні дверей у трамваях. Такий самий звучить у берлінському метрі.

Транспарант «Мы украинцы! Мы гордимся тем, что живем в Днепропетровске!»

1776, рік заснування Дніпропетровська, написаний на сусідньому банері, як нагадування про те, що це ще рік народження США і що США й Дніпро з самого початку були утопіями, не менш ніж наполовину нафантазованими проектами, один з яких здійснився, а другий почав здійснюватися тільки зараз.

Двоє чорношкірих хлопців у трамваї, що балакають макаронічною англійською, причому один з них, з його зростом, капюшоном і окулярами схожий на зірку хіп-хопа.

Слово «яйця», надруковане курсивом на папірці, котрий лежить на трамвайному сидінні, через колір і шрифт виглядаючи як фрагмент картини Іллі Кабакова, знаменитого концептуаліста, уродженого дніпропетровця.

Цілих дві львівських кав’ярні в центрі міста – одна просто «Львівська», а друга «Львівські пляцки».

Терки й качалки, використані як елемент декору в «Пляцках».

Виставка дитячих малюнків у книгарні-галереї «Чорна ящірка» й сама «Ящірка».

Постійна експозиція на першому поверсі Історичного музею, особливо зали Першої світової війни та доісторичної доби.

Екскурсія, про яку я не просив, по будівлі нового ресторану, побудованому на місці колись улюбленого наркоманами кафе.

Новорічна ялина замість пам’ятника Леніну.

Ілюмінація на будівлях і деревах у центрі. 

Басейн з дзеркальними коропами в «Пузатій хаті».

Wi Fi-лавочка на проспекті Карла Маркса.

«Беркут» - тільки назва мисливського магазину.

Питання малюка в маршрутці: «Мамо, а на якому ми Україні?»

Таблички на відстані ста метрів одна від одної, які можна прочитати «акетпа», «акитпо» і «акитта», і тоді всі твої мрії здійсняться.

Зустріч з другом, якого не бачив 20 років.

Сонце над заледенілим Дніпром.

Нічні спалахи натхнення.

Сніг і тиша за вікном.