Президент України Петро Порошенко не повинен розглядати українські землі як вигідний об’єкт торгової операції і плутати те, що належить українському народу зі своїми фабриками «Рошен», одна з яких успішно функціонує на території держави-агресора.

Чергові обіцянки президента України надати Донбасу спеціальний автономний статус з особливим режимом відносин з Росією та ЄС, запровадженням офіційної російської мови фактично свідчать про намір здати частину української території, перетворивши її на квазідержавне утворення.

Петро Порошенко має право самостійно виріщувати майбутнє своєї бізнес-імперії «Рошен», заводу в російському Ліпєцку. Але ніхто не давав йому повноваження торгувати суверенітетом і перетворювати Донбас в Придністров’я. Очевидно, Петро Порошенко забуває про те, що у нас парламентсько-президентська республіка і бере на себе занадто багато, думаючи, що може самочинно розпоряджатися майбутнім статусом українських земель. Також непереконливими і спекулятивними виглядають спроби Петра Порошенка виправдати відсутність реальних реформ військовими діями на Сході. Хіба не Петро Порошенко обіцяв усім українцям завершеня АТО за кілька годин?

Судячи з численних міжнародних заяв Петра Порошенка, президента більше турбує «збереження обличчя Росією», ніж національні інтереси України і захист та відновлення її територіальної цілісності.

Заяви Порошенка про те, що він готовий шукати варіант вирішення ситуації на Сході, за якого «Росія зможе зберегти обличчя», є блюзнірством над пам’яттю тисяч українців, які полягли в протистоянні з агресором. Україну взагалі не має обходити питання збереження обличчя агресором, який винен у смертях наших громадян! Росія має бути жорстко покарана. І те, що Порошенко не хоче проблем для неї, є його особистою думкою. Перемога України і повернення українських територій неможливі без проблем в Росії, під тягарем яких імперія буде тріщати по швах і розвалюватися. Розпад і дезінтеграція Росії є стратегічним інтересом України і запорукою того, що загроза зі Сходу буде назавжди усунута. Якщо цього не здатний усвідомити президент України, то краще йому залишити посаду і займатися своїм шоколадним бізнесом, розширювати виробництво свого заводу в Росії, якого, до речі, він так і не позбувся, попри усі обіцянки.