Отримав інформацію, що штабу Військово-Морських Сил поставлено завдання подати до Києва пропозиціі щодо скорочення чисельності штабу ВМС... утричі. Не на 30%, не на п'ятдесят відсотків - утричі!!! Тобто, тема ВМС продовжується. Прикро, що в такому ракурсі.

Знов факти і запитання з бажанням отримати відповідь, спираючись виключно на логіку і аргументацію:

1. Чому зменшення чисельності саме втричі? Яка аргументація такого скорочення, коли задачі ВМС не змінюються, а форми і способи бойового застосування лише нарощуються? Якщо чисельність видового штабу спирається на показник відсотка від загальної чисельності виду Збройних Сил - це не правильно. Такого ніде нема. Тоді треба чисельність центру управління польотами прив'язати до кількості льотчиків в літаках, що в повітрі. Якщо два-чотири літака в повітрі, тоді керувати польотами з наземного ПУ повинна якась частина людини? Абсурд. При визначенні структури і чисельності органа військового управління у всьому світі виходять виключно з функцій і завдань з управління силами (військами).

2. Ок, давайте подивимося на штаби інших видів Збройних Сил Украіни. Тут цікава ситуація. Штаб Сухопутних військ останнім часом... значно збільшив свою чисельність і скорочувати його не планується. Штаб Повітряних Сил - не скорочується. Тоді чому так роблять зі штабом ВМС? Яка тут логіка?

3. Згідно нещодавно озвучених Міністром оборони цифр ГШ скорочується на 74 особи (10,5%), Міноборони - на 125 осіб (16,2%), плюс залишаються плани формування двох нових оперативних командувань (чисельністю декілька сотен осіб кожне - це в плюс (!), досі не зрозуміло для чого?). Звичайно, не слід розповсюджувати підхід до центрального арарату з підходом до видових штабів - різний рівень, різні завдання. Але, навіть якщо припустити розповсюдження цієї логіки: зменшити усі штаби на однаковий відсоток - 10,5% від чисельності органу військового управління, то тоді знов же чому виключно командування ВМС скорочується і утричі?

4. У складі ВМС присутні усі (!) роди військ (сил) збройних сил (морська, повітряна та сухопутні компоненти). Щоб ними керувати потрібен орган управління з відповідними структурними підрозділами. Як будуть поєднуватися ці структурні підрозділи в новій структурі? Об'єднання в запропонованій чисельності багатьох самостійних структурних підрозділів штабу ВМС з різними функціями приведе до необхідності поєднання "їжака з вужом". Крім цього, потрібно буде перенавчати, наприклад виховника на розвідника, чи оператора на кадровика. Для чого все це і саме зараз?

5. Таке скорочення передбачає зменшення штатно-посадових категорій офіцерів (наприклад, капітан 1 рангу вимушений буде йти на посаду на ранг або два нижче) та реальне позбавлення місця служби для ряду офіцерів у званні капітан 2-3 рангу - майбутнього ВМС, посади яких взагалі скорочуватимуться. Яка їхня судьба? Розміщення в резервній частині, де втрачати військово-морські навички чи звільнення у запас?

6. Хотів би нагадати історію з ООК: його спочатку створили, потім його було скорочено, зараз таке рішення визнано помилковим. Саме тому, органи військового управління потребують особливої уваги: наука і практика вимагає, щоб орган військового управління створювався першим і скорочувався останнім - нехтування цим приводить до хаосу. 67% скорочення штабу ВМС - це практично його знищення. Знов будемо наступати на ті ж самі граблі?
Не хочу далі писати про емоціі у зв'язку з цим - вони, звичайно, є.

Хотілося би запропонувати МОУ та Генштабу:

1. Виходити з ідеї всебічної підтримки розбудови ВМС, визначення обґрунтованих перспектив нарощування іх бойових спроможностей та всілякого сприяння цьому відповідно до функцій і завдань по обороні держави (у нас є що захищати на море, у виключній морській економічній зоні та континентальному шельфі, на приморському напрямі), зміцнення і нарощування військово-морського кадрового потенціалу. Підтримати офіцерів і контрактників, які прагнуть відродження національного флоту, є професіоналами і патріотами, прискорено (саме прискорено!) готувати нові кадри до ВМС, для чого відновити Академію ВМС.

2. Відмовитися від кулуарного підходу до визначення судьби флоту: публічно показати суспільству за якими напрямами та яким чином будуть розвиватися ВМС (хоча б довести концептуально - своєрідну Білу книгу по ВМС).

3. Припинити "нарізати" скорочену чисельнісь, а потім вимагати від нижчестоячих органів військового управління "подати пропозиціі" як "вписатися" в цю чисельність.

4. Оптимізацію структури штабу ВМС проводитивиключно відповідно до функцій і завдань. Слід розумно підійти до цього. Резерв зменшення посад може з'явитися після автоматизації процесів оперативного (бойового) управління силами (військами), але цим доцільно зайнятися.

5. Визначити наприкінці кінців хто конкретно в ГШ або МОУ займається управлінням. Не зв'язком, не пунктами управління чи органами управління та їхнім забезпеченням окремо, а цілісно - системою управління: видовою та в масштабі ЗСУ. Ця людина повинна взяти на себе відповідальність за систему управління з чіткими повноваженнями. І відповідати за неї на 100%.

6. Змінити підхід, коли усі оборонні бюджетні кошти розподілено між бюджетними програмами, якими керують хто завгодно, крім тих, хто несе відповідальність за бойову готовність. Таким чином це було побудовано раніше, і залишається зараз. На практиці це означає розірвану відповідальність командувачів за бойову готовність з не належними йому ресурсами на її підтримання. Тобто, командувач вимушений ходити з протягнутою рукою і просити гроши в Києві на те чи інше. І не він вирішує щодо пріоритетів та розподілу грошей. Варіантом розв'язання цієї проблеми є створення у Києві невеликого Департаменту видів ЗСУ, який опікуватиметься збалансованим розвитком СВ, ВМС та ПС, маючи у розпорядженні прозору частку 44,6 млрдного оборонного бюджету 2015 року. Тоді можливо сподіватися на збалансований розвиток видів ЗСУ, саме збалансований, що вкрай важливо.