В зв'язку з черговим загостренням "перемир'я" у нашої "партії миру" почався новий істеричний напад миротворчості, під час якого вони нахабно і цинічно промивають мізки громадянам, яким ліньки відкрити закони власної країни. Геращенка зайвий раз піарити не буду - самі знайдете, якщо буде бажання. Він там посилається на Павла Нусса, фальшиву промову якого можна викласти в одній тезі:

"ми не можемо назвати АТО війною і ввести воєнний стан, бо потрібно оголошувати війну Росії, а цим ми дамо підстави Путіну, програємо і бла-бла-бла"

Чули. Вже мільйон разів чули цю цинічну, нахабну брехню, якою вони виправдовують каламутну воду, в котру "миротворці" перетворили життя всієї країни і чудово в ній ловлять свою золоту рибку.

Чому брехня - аргументую (виправлення приймаю), хоча проблема насправді дещо ширша, тож потребує відповіді на кілька питань:

_1_. Чи тягне за собою введення воєнного стану обов'язкове оголошення комусь війни?

Як казали розумні люди "першим ділом потрібно узгодити термінологію".

Чинний закон України "Про правовий режим воєнного стану", як такий, взагалі не має в собі жодних посилань на війну. Здивовані? Зараз поясню.

Для початку ремарка - є юридичний нюанс, який мало хто розуміє з населення, чим користуються брехуни типу Порошенка, Геращенка, Нусса та інших для виправдання своїх махінацій: терміни "воєнний стан" і "стан війни" не є синонімами. Більше того, вони мало пов'язані взагалі, до того ж не часто мають зв'язок з реальними діями, оскільки перший є внутрішньополітичним юридичним терміном країни, а другий - зовнішньополітичним, в той час як для реальних дій є свої терміни: "війна" та "воєнний конфлікт".

Що таке "стан війни"? Це офіційний дипломатичний термін, який описує стосунки між двома країнами. Він не обов'язково має підкріплюватись реальними воєнними діями - наприклад з березня 2013 року Північна Корея офіційно знаходиться в стані війни з Південною, а СРСР знаходився в стані війни з Японією до 1951 року. Що точно тягне за собою цей термін - то це анулювання дипломатичних угод, конфіскація майна іншої сторони (окрім дипломатичного), висилання з країни дипломатів та громадян іншої сторони, повідомлення про стан війни міжнародним організаціям та нейтральним країнам і таке інше. Одним словом - повне розірвання стосунків.

Що таке "воєнний стан"? Це ситуація, коли виконавча влада в цивільній країні тимчасово переходить до рук військових (коли всі три гілки влади, то це якраз і називається "хунта"). Це така собі тимчасова законна "недодиктатура", яка вводиться, щоб розв'язати руки військовим, які зазвичай обмежені в своїх діях цілою купою законів і норм. Така специфіка призвела до того, що переважну більшість випадків проголошення воєнного стану в історії припадає не на війни, а на залагодження проблем всередині країни. Із самих свіжих випадків нагадаю Таїланд, який ввів воєнний стан в 2007 році для придушення протестів - діє він там і досі.

"Війна" та "воєнний конфлікт" - оце вже терміни, які позначають реальні воєнні дії. Відмінність між ними власне в тому, що "війна" завжди супроводжується "станом війни" (але не навпаки!), а "конфлікт" - ні, тому другий зазвичай використовують для позначення війн держави з сепаратистами (навіть якщо тих підтримує інша країна), а перший - для війн між державами.

Розібравшись з термінами відповідаємо на питання - ні, воєнний стан не тягне за собою ніяких оголошень війни нікому, тож пани Геращенко і Нусс - є нахабними брехунами (пан Геращенко ще й двічі нахабний брехун, бо кожен може почитати, що він казав про воєнний стан всього-лише півроку тому до того, як опинився у владній фракції).

_2_. Чи потрібен Путіну введення воєнного стану в Україні для початку відкритої війни і офіційного вторгнення?

Для цього йдемо до російського закону "Про оборону". Він дає право Путіну, як президенту РФ, оперативно і без будь-якого дозволу використати армію за межами Росії в таких випадках:

1. Напад на війська Росії за межами території РФ.

2. Напад на державу, яка попросить допомоги у РФ.

3. Напад на громадян РФ за межами РФ.

4. Боротьба з піратами.

Власне перший пункт завжди і використовувала Росія, яка розплодила свої військові бази за межами своїх кордонів - в Молдові, Грузії та інших державах.

Усвідомлюючи це першим, що вимагала Прибалтика, було повне виведення російських військ. У нас до березня 2014 теж стояли війська, але з точки зору Росії Крим вже няшмяш - тож з нас витягли цей гачок своїми руками.

Але Порошенко оперативно засунув його назад - всупереч Конституції дозволивши дислокацію на території України російських військ, а саме - членів "єдиного центру моніторингу ситуації", які тепер розташовані в Дебальцевому. Досить дурній (чи не дуже дурній) кулі влучити в пана Лєнцова - і у Путіна з'являється цілком законна (з точки зору законів РФ) підстава ввести війська до України.

Більше того, зараз проводиться активне насичення окупованого терористами регіону громадянами Росії - саме для того, щоб насадити Україну на гачок ще й за третім пунктом.

Тож відповідь така - ні, не потрібно Путіну ніякого воєнного стану. При бажанні він розпочне офіційне вторгнення в будь-яку мить.

_3_. Чи потрібна Путіну взагалі відкрита війна з Україною?

Як багато хто здогадується - ні.

Звісно, воювати за нас з ним ніхто не буде. Однак санкції будуть такі, що економіка Росії, навіть при окупації України, доб'є її буквально за кілька місяців, після чого вона вибухне зсередини - і відключення від загальносвітової банківської мережі Свіфт буде тільки першим кроком.

Це вже не кажучи про те, що населення Росії при всій своїй зазомбованості досі проти повномасштабної "війни з братським народом" - зараз воно підтримує дії російської влади, оскільки вважає, що на Донбасі та воює тільки з нечисленними "фашистами-бендерівцями", розпочаток відкритої війни цілком спроможний підірвати цей міф і вивести навіть зомбований народ на відкритий бунт.

В даний момент Путіну якраз найвигідніша з усіх точок зору саме така таємна участь. Взагалі ідеальний для нього варіант - отримати на окупованій території легалізовану парламентом України військову базу російських "миротворців", на яку в разі чого можна було б "напасти" - до чого все невпинно йде останнім часом.

_4_. Кому ж вигідна відсутність воєнного стану?

На це відповідь ще простіша - чинній владі. Оскільки його введення зобов'язує армію брати в руки стан в країні і робить головним відповідальним за все виключно президента Порошенка, як верховного Головнокомандувача. На даний момент ми через дурнувате повернення конституції до варіанту 2005 року знову існуємо в ситуації 2005-2009 років, коли в країні наявні кілька центрів влади, які можуть спихати провину за відсутність реформ та тотальну неспроможність керувати країною "на сусіда" і в цій мутній воді спокійно ловити свою рибу.

І нарешті останнє

_5_ Чи має право Путін напасти на нас після оголошення воєнного стану за міжнародними законами?

Щодо законів РФ розібрались - має, а як не буде мати - то легко організує або підставу, або новий закон. Що ж кажуть про війни світові закони?

Головною матчастиною тут виступає два документи - Статут ООН та Третя Гаазька конвенція.

За статутом ООН Росія може на нас офіційно і законно напасти лише в двох випадках:

1. Самооборона в разі збройного нападу України - не "проголошення стану війни" (а тим паче "воєнного стану"), а саме повноцінного збройного нападу на її територію. Саме на це вона провокувала нас обстрілюючи Донбас зі своєї території. Зараз їй досі це легко влаштувати, оскільки окуповані території Донбасу офіційно досі знаходяться під юрисдикцією України і статусу "окупованих" не мають, однак дуже сумнівно, що Рада Безпеки ООН це сприйме приємним для неї чином. 

2. Рішення Ради Безпеки ООН - якого вона ніколи не матиме.

Гаазька конвенція попереджає, що війні обов'язково повинно передувати попередження у формі обґрунтованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Росія такого від України не дочекається.

Тож жодних підстав напасти на нас без відповідних наслідків з точки зору міжнародного гуманітарного права Росія не має і мати не буде - хоч з воєнним часом в Україні, хоч без.

Ось на цьому, гадаю, вже можна ставити крапку.

Щоправда у брехні пана Нусса вже майже 2000 репостів (а після репосту Геращенка буде ще більше) - тож навряд чи я щось зміню в тому, як далі будуть дурити народ, та принаймні хоч спробую протидіяти.