Чи турбують мене фабрика Порошенка в Липецьку?

Пару моїх товаришів, Карл Волох, Виктор Кожевников, виявилися, слід думати, абсолютно випадково, за збігом обставин, втягнутими в кампанію, що шириться мережею, яка має на меті "зупинити лайномети" розвернуті в бік Президента. Тобто, приборкати хвилю критики, яка, погоджуюсь, заливає вищу посадову особу держави.

Заходять друзі з дивного боку - питаються, а що ж в дійсності ви (ми), критикани, хочете від Порошенка? Адже фабрику в Липецьку продати неможливо (збитково), а вимоги законодавства обов'язково все продати немає?

Друзі, ви усі достатньо дорослі, щоб нагадати нам усім для початку простий приклад.

Свого часу, президенту США Білу Клінтону ледь не оголосили імпічмент. І не за те, що він разом з Монікою Лівінськи скористався сигарою не за призначенням, а за те, що збрехав під присягою, ніби цього не робив.

Чому Порошенко пообіцяв позбутися свого бізнесу?

Тому що став Президентом України після Майдану Гідності, на хвилі всенародного бажання жити по-новому (ага, саме так і звучало), без корупції в тому числі. Очевидно Порошенко вважав, що заява про намір позбутися бізнес-активів допоможе йому обратися на посаду президента. Можливо, він навіть розумів, що наявність у нього великих бізнес активів в тому числі закордоном робить його вразливим для різних впливів. Можливо він так і не думав, а просто розумів, що саме так думаємо ми.

Отже це була свідома обіцянка, дана публічно для досягнення певного політичного результату.

І цей результат він досягнув - був обраний Президентом України.

Ну, що ж, дорогі захисники президента, я погоджусь з вами, що продавати активи в Росії для Порошенка зараз важко (він очевидно по наівності просто не розумів цього під час передвиборчої кампанії), а Севморзавод по факту - об"єкт нерухомості, а не виробнича потужність. 

Ще в передвиборчій програмі кандидата в Президенти України Петра Порошенка був, наприкад, пункт про дострокові парламентські вибори на основі нового виборчого законодавства з пропорційною системою виборів і відкритими списками.

Я розумію, що існує безліч причин, чому це було зробити важко або і неможливо. Але я також розумію, що до передвиборчої програми кандидата це положенння було включене не просто так, а тому, що це було актуальна ідея, яку підтримували, ну, майже всі.

Пригадую на початку липня Порошенко оголошував, що ми взяли під контроль весь кордон. Після втечі Гіркіна з Слав'янська верховний головнокомандуючий оголосив про перемогу і те, що у нас є нова армія. Перед Днем незалженості Президент у прямому ефірі на нараді з силовиками поставив їм завдання перейти до нового етапу АТО - оточення і поступове знищення бойовиків. Під час Ілловайської різні він домовився з Путіним про коридор для виведення наших військ. 

Далі були Мінські домовленості, про суть, таємні письомві чи усні протоколи до яких ми починаємо поступово дізнаватися, але так і не знаємо, на яких підставах ці домовленості підписані. Як наслідок домовленостей за ініціативою Президента були протягнуті через парламент закони, які на думку того ж Президента через два місяці треба вже було б і скасувати. 

Також Президент підписав Закон про вільну економічну зону в Криму, а наприкінці року заявив, що в ньому багато помилок, хоча його про ці помилки попереджали раніше.

І це на тлі того, що в команду Президента раз за разом потрапляли і потрапляють люди, яких Майдан "в упор не бачить".

Ясно, що в кожному окремому питанні є причина - невигідно або важко продати, неправильно поінформували і підставили генерали, обманув Путін, підвело оточення.

Але проблема ж чесній і розумній людині зрозуміла - Президент або бреше, або не відповідає за свої слова.

А фабрика в Липецьку - нехай залишається. Чорт з нею.