А знаєте, коли Чорні Запорожці воювали на усі боки, чимало селян також казало: "Це не наша війна...". Тоді на олігархів не посилались, просто лівацька вавка в голові була, але поведінка аналогічна - воювати не піду, буде як буде...

Що цікаво, настрої "ні мобілізації" були рівно допоки на власній шкурі селянин не відчував "руський мир". Тоді починали чухати макитру, піднімати повстання, тільки було вже запізно - українські війська були знекровлені, москалів надто багато...

Незадоволення керівництвом держави 96 років тому також було. Тільки одні йшли в зимові походи, попри примарну перспективу успіху, а інші фукали на Петлюру чи Скоропадського і сиділи вдома.

Буркотіння на лаві не врятувало від репресій і Голодомору.

А, ще один нюанс - незадоволення діями Києва масово роздували російські агітатори...

Нічого не міняється.