Знаю, що генпрокурор Віталій Ярема зараз терміново кинувся обходити фракції Верховної Ради. Зустрів близько 18 години у ліфті депутата із "Самопомочі". Питаю: "Куди їдеш?" Каже: "На фракцію, зараз у нас буде Ярема".

Такий він, український генпрокурор. На засідання антикорупційного комітету Верховної Ради він не прийшов. А, щойно на цьому комітеті ініціювали його відставку, одразу почав ходити по депутатах і "звітувати".

Я би на місці депутатів питав Ярему не лише про резонансні злочини. Бо це – колективна робота десятків прокурорів та слідчих, і в деяких справах є об'єктивні складнощі (наприклад, наскільки я знаю, Швейцарія не дає інформацію про арештовані рахунки українських можновладців, вимагаючи від України спочатку надати докази вчинених злочинів із застосуванням цих рахунків).

Я би питав Ярему про речі, які перебувають у виключній його компетенції.

А це – кадрова політика.

За цей напрямок у Яреми відповідає Анатолій Даниленко – заступник на прізвисько "Толя-Супермаркет", який встиг потрапити уже в декілька скандалів.

Наприклад, щодо його масштабних володінь під Києвом. Я також писав про те, як Даниленко працював фіктивним радником міністра внутрішніх справ, тільки щоб отримати звання генерала. Але це жодним чином не вплинуло на бажання Яреми позбутися одіозного персонажу в своєму оточенні.

Але зараз – не про це. А про інше ганебне призначення Яреми. Я намагаюся з'ясувати, на підставі чого він поставив заступником начальника управління екс-керівника Сумської та Луганської митниць в часи Януковича на прізвище Володимир Орлов.

Люди, які обізнані з діяльністю цього пана, хапаються за голову від кадрового вибору. "Донецький" Орлов після перемоги Януковича потрапив під загальноукраїнську програму інкубування земляків "єнакіївського злодюги" на посади. У 2010 році Орлов став першим заступником керівника Сумської митниці, потім очолював Сумську та Луганські митниці.

Ось він на цій фотографії в генеральських погонах сидить у кріслі керівника Сумської митниці.

Згідно з законом про очищення влади, Орлов має бути люстрований, бо більше року в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року обіймав посади з цього переліку (підпункт 7 пункту 1 статті 3 закону):

керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику (це стосується Орлова) , податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

І от я дочекався від Яреми відповіді, чому він не звільнив Орлова. Бо той начебто очолював регіональні митниці, коли ще не було створено Міністерство доходів та зборів, а була Державна митна служба. "Положення закону про очищення влади застосовуються виключно до осіб, що працювали в цьому міністерстві", – пише мені Ярема.

Це неправда – читайте ще раз закон! Люстрація поширюється на керівників територіальних осередків "центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику".

Там ніде не сказано, що ідеться саме про Мінздох.

Навпаки!

Згідно з указом президента від 12 травня 2011 року, саме "Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи".

Кадрова політика Яреми викликає безліч нарікань. Але він вчинив оригінально. Замість того, аби стати на шлях виправлення, просто... прибрав з сайту Генпрокуратури розділ "Призначення". Тобто закрив доступ для громадян до кадрових рішень у структурі головного правоохоронного відомства, позбавивши всіх нас права на інформацію.

Дякую, пане Яремо, що ви мене вкотре переконали у правильності мого рішення підписатися під вашою відставкою.