Народный депутат Украины, глава Украинской народной партии Юрий Костенко раскритиковал в своем блоге бездействие  премьера Азарова и его правительства по решению «продовольственной» проблемы.

Днями Микола АЗАРОВ заявив, що відкриття попередньою владою кордонів для імпорту сільгосппродукції призвело до імпортозалежності та цінових коливань. Однак прем'єр, який киває на попередників, мав майже рік, щоб навести лад в АПК України.

Якщо прем'єр розуміє, що українське АПК занепадає через іноземну сільгосппродукцію, чому уряд максимально не обмежить імпорт товарів, які виробляються в Україні? Хоч АЗАРОВ і сварить польські яблука, турецькі помідори, єгипетську картоплю, українські ринки завалені ними, як і за попередньої влади.
Якби уряд, дійсно, опікувався проблемами АПК, за рік його роботи було б запроваджено системні заходи, спрямовані на розвиток та ефективне дотування фермерства, а також враховано інтереси селян-одноосібників. Адже відомо, що в Україні 74% фермерських господарств існують на межі збитковості, а селяни-одноосібники, які виробляють більше 70% молочної продукції та 80% картоплі та овочів, завжди були поза увагою уряду.
В Україні нерозвинена система оренди землі. Фермеру потрібно 2-3 роки бігати по чиновниках, щоб взяти в обробіток 3-5 га землі. Фермери не мають доступу до дешевих банківських кредитів, а дотації уряду українським сільгоспвиробникам інакше, як копійчаними, не назвеш. За словами міністра АПК ПРИСЯЖНЮКА, в минулі роки до сільгоспвиробника доходило від 2 до 20 копійок за 1 кг зданого молока, а нині закладено... аж 30 копійок. Хіба можна вважати суттєвими дотації фермерам на забій свинини в обсязі 1 грн на 1 кг, яловичини – 1,5 грн на 1 кг, а телятини – 7 грн за телят вагою до 100 кг? Для порівняння, – у США в 1999 році лише прямі дотації фермерам становили 23 млрд. доларів, в країнах ЄС – 130 млрд. доларів.
Заходи уряду з вирішення "продовольчої" проблеми зводяться до того, що сьогодні Україна завозить без мита гречку, завтра – завозитиме картоплю чи цукор, позавчора відкривали кордони для імпортного м'яса. До чого це призводить? Український ринок позбавляється власної продукції, а українського виробника – заміщають іноземні. Україна, завдячуючи таким заходам уряду, отримує подвійні проблеми, – зникає українська продукція, робоче місце, а українець стає донором економік інших країн.
Я переконаний, що дефіцит необхідних товарів в Україні в змозі припинити лише державна політика підтримки селянина, який кинутий державою напризволяще зі своїми проблемами. Уряд має створити умови максимального сприяння для роботи національного виробника, щоб з кожним роком ми споживали все більше українських товарів, бо при купівлі іноземних – 70% їх вартості переправляється за кордон.