У зв’язку з масовою атакою тролів та псевдопатріотів, які кричать, що мобілізація незаконна, мобілізація вбиває тощо, хочу навести аналіз законодавства, який спростовує ці твердження.

Тут багато літер, але прошу прочитати тих, кому це дійсно треба.

Так, відповідно до ст. 65 Конституції України  захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 20 ст. 106 Конституції України Президент України: приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

Таким чином, основний закон встановлює обов’язок кожного громадянина до захисту Вітчизни її територіальної цілісності та незалежності. Також встановлює право Президента України приймати рішення щодо проведення мобілізації (повної, або часткової) та/або введення воєнного стану.

Конституція прямо не пов’язує мобілізацію з веденням воєнного стану чи навпаки. Ці поняття не є тотожними і можуть існувати, як самостійні юридичні факти. 

Разом з цим, Конституція України не приводить механізму реалізації обов’язку громадян та реалізації права Президента, натомість відсилає нас до спеціальних законів.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Натомість відповідно до ч. 11 ст. 1 закону «Про оборону України» воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

Як ми бачимо, закон чітко розрізняє мобілізацію, особливий період та воєнний стан. Особливий період розпочинається з мобілізацією або з введенням воєнного стану.

Відповідно до пп. 5, 7 ч. 1 ст. 3 закону «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає:

- удосконалення структури, уточнення завдань і функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, забезпечення необхідної чисельності їх особового складу, а також їх розвиток, підготовку і підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави, планування їх застосування;

- забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами;

Тобто в мирний час, оборона Вітчизни, зокрема, включає комплектування ЗСУ та інших військових формувань достатньою чисельністю їх особового складу.

Відповідно до ст. 4 закону «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Оскільки наразі ми маємо ситуацію, у якій йде збройна агресія проти України (офіційно лише є загроза нападу на Україну, але не суть) Президентом України прийняторішення про часткову мобілізацію. Закон не встановлює обов’язковість введення воєнного стану при мобілізації, а лише надає право Президенту України, у разі необхідності, застосувати додатковий механізм оборони – воєнний стан.

Також, ч. 3 вищенаведеної статті визначає, що у зв’язку з фактичним введенням воєнних дій настає воєнний час.

Згідно із ст. 17 закону «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.

В умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об'єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Громадяни України в установленому законом порядку можуть створювати громадські організації для сприяння зміцненню оборони держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Тобто, мобілізація, зокрема, приводить військові формування на штати воєнного часу.

Згідно з п. 4 ст. 1 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином визначення особливого періоду наведеного в ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не суперечить визначенню наведеному ЗУ «Про оборону України», а лише дає ширше визначення цього поняття.

Відповідно до ст. 22 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

1. Громадяни зобов'язані:

- з'являтися за викликом до військових комісаріатів... для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням… з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

2. Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

3. Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань… на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).

4. Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

5. Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати. Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять  службу у військовому резерві.

6. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Отже, законом не встановлено жодного обмеження щодо проведення мобілізації під час особливого періоду та залежності можливості такої мобілізації під час відсутності воєнного стану, натомість встановлено обов’язок громадян приймати участь у обороні України, зокрема шляхом безпосереднього проходження служби у ЗСУ та інших військових формуваннях.

Згідно з п. 4 ч. 9 ст. 1 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, щодо військового обов'язку відносяться, зокрема до категоріївійськовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 закону «Про військовий обов’язок і військову службу», призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, аналізуючи норми вищенаведеного чинного законодавства України, можна дійти висновку, що у громадян України встановлюється обов’язок щодо захисту Вітчизни. Мобілізація, у тому числі призов громадян на військову службу на особливий період, проводиться у разі прийняття рішення Президентом України про таку мобілізацію з наступним схваленням такого рішення Верховною Радою України. Таке рішення приймається у випадку збройної агресії проти України або загрози таких дій.

Мобілізаціє проводиться, як з введенням воєнного стану так і без такого.

Фактичними обставинами справи є:

- Окупація частини території України (одна адміністративна одиниця окупована повністю, дві – частково);

- У двох адміністративних одиницях йдуть бойові дії, із застосуванням важкого озброєння обома сторонами конфлікту;

- Існує реальна загроза повномасштабного вторгнення на територію України збройних сил противника.

- Президентом прийнято рішення про проведення мобілізації;

- Верховна Рада України схвалила рішення президента про проведення такої мобілізації.

Враховуючи вищевикладене (нормативне та фактичне обґрунтування), не важко дійти висновку, що рішення Президента про мобілізацію та схвалення Верховною Радою України такого рішення є цілком законними та такими, що підлягають виконанню.