5 років за нацистськими дротами — один із керівників ОУН розповідає про «табір смерті». Непересічне інтерв’ю 92-річного Омеляна Коваля, останнього ще живого бандерівця з першого етапу українських націоналістів до Аушвіца, відтепер доступне в мережі.

До 70-ї річниці визволення нацистського концентраційного табору Аушвіц Центр досліджень визвольного руху спільно з Українським інститутом національної пам’яті виклав у мережу Інтернет записи спогадів Омеляна Коваля — провідного члена ОУН (бандерівців), який був ув'язнений нацистами упродовж п’яти років.

Спогади записали історики Володимир В’ятрович і Руслан Забілий у серпні 2012 р. Відеозапис, зроблений у музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові, можна переглянути тут:

Частина перша

Частина друга

Омеляна Коваля нацисти заарештували 15 вересня 1941 р. під час масових арештів членів ОУН(б). Спершу бандерівців відправили до в’язниці на вул. Лонцького у Львові, відтак — до «Монтелюпіху» в Кракові. 20 липня 1942 р. групу заарештованих бандерівців депортували до концтабору Аушвіц-І.  

У своїх спогадах  Омелян Коваль розповідає про жахи нацистського табору, які йому з побратимами по неволі довелося пережити від свого першого дня в Аушвіці й до евакуації табору в німецький тил. Якими були перші враження від Аушвіца в новоприбулих бандерівців? Які стосунки склалися між членами ОУН, табірною адміністрацією та іншими в’язнями? Як оунівці самоорганізовувалися, щоб вижити? Яким був типовий день українського в’язня? Як загинули брати Провідника ОУН(б) Степана Бандери Василь й Олександр, що теж були ув’язнені? Усі ці подробиці міцно закарбувалися в пам’яті колишнього політв’язня, незважаючи на те, що на момент інтерв’ю йому вже було 92 роки.

Унікальність спогадів полягає в тому, що нині Омелян Коваль — останній живий на сьогодні член ОУН(б), який був у першому етапі українських націоналістів до Аушвіца.

Нагадуємо, що в київському музеї Великої Вітчизняної Війни працює виставка «Концтабір Аушвіц – український вимір. Дослідження, документи, свідчення».

Омелян Коваль показує Володимиру В’ятровичу свій номер, витатуюваний на руці. «Тюрма на Лонцького», 2012 р. 

Довідка

Омелян Коваль (нар. 24.02.1920 р. в с. Рахиня, Долинського р-ну Івано-Франківської обл.). — член ОУН з 1938 р. (псевдо: «Дем’ян»). 1.07.1941 р. керував проголошенням Акта відновлення Української держави в м. Долина. 15.09.1941 р. заарештований німецьким СД, утримувався в тюрмі на вул. Лонцького (Львів), згодом у в’язниці Монтелюпіх (Краків). 20 липня 1942 р. відправлений до концтабору Аушвіц (табірний № 49 730). З січня 1945 р. — в'язень концтабору Мельк, з квітня того ж року —  концтабору Ебензеє (колишній філіал табору Маутхаузен). 6.05.1945 р. звiльнений американцями. Після війни — активний громадсько-політичний діяч української діаспори в Бельгії. Посідав керівні посади у Спілці української молоді, член Проводу ОУН(б), редактор журналів для дітей і юнацтва «Авангард» і «Крилаті». Вiд 1997 р. – громадянин України. Автор споминів «У катакомбах Авшвіцу».