У попередньому блозі про заклик до депутатів підтримати сьогодні законопроект 1660-д ідеолога і натхненника створення Антикорупціного бюра Віталія Шабуніна є одна важлива заввага: "Попри неоднозначність окремих статей законопроекту,". Експерти п'ятьох правозахисних організацій України також вважають деякі положення законопроекту 1660 д настільки неоднозначними, що просять народних депутатів вилучити їх, аби не перетворити таке необхідне, таке жадане всім а нами Антикорупційне бюро на антиконституційний орган.

А саме під час голосування за законопроект 1660-д виключити з нього:

- зміни до частини 2 статті 159, частини 5 статті 165, частини 2 статті 170, пункту 3 частини 1 статті 208, частини 4 статті 469 КПК України;

- зміни до частина 1 статті 6 Закону про НАБУ;

- зміни до статей 233-1 – 233-3 ЦПК України.

Чому?

"Документом передбачено суттєве звуження конституційних прав осіб під час діяльності НАБУ та небезпека вибірковості і політичної мотивованості кримінального переслідування", – дипломатично пишуть правозахисники. Якщо недипломатично, а прямо: депутати дають ці повноваження не тому, кого вихначить конкурсна комісія і теперішній президент Порошенко, а й нас УСІХ наступних президентів. Хто і як в майбутньому скористується органом із неконституційними правами (в тому числі і в рамцях політичної боротьби) краще не гадати. Найкраще просто не допустити зловживань ані для теперішніх, ані для настуних політиків. За моїми даними на радикальних положеннях, начебто, наполягають наші грузинські друзі, що допомагають створювати Антикорупційне бюро. Наполягають із найкращих добрих намірів, але виходити за рамці Конституції України все ж таки не варто дозволяти нікому.

Ще раз підкреслюю, що правозахисники категорично "ЗА" ухвалення сьогодні законопроекту 1660-д, але за винятком перелічених вище пунктів.

Ось детальне роз'яснення правозахисників, чому з 1660-д треба вилучити- зміни до частини 2 статті 159, частини 5 статті 165, частини 2 статті 170, пункту 3 частини 1 статті 208, частини 4 статті 469 КПК України;- зміни до частина 1 статті 6 Закону про НАБУ;- зміни до статей 233-1 – 233-3 ЦПК України:

1) Законопроект закладає небезпеку порушення права власності і принципів рівності і змагальності сторін. Змінами до частини 2 статті 159, частини 5 статті 165, частини 2 статті 170 КПК України передбачається скасування судового контролю за тимчасовим доступом до майна, його вилученням і короткостроковим арештом майна. Ці процедурні заходи будуть здійснюватися на підставі лише рішення прокурора НАБУ. Це суттєво звужує обсяг захисту конституційного права приватної власності. Також відбудеться порушення принципу рівності і змагальності сторін кримінального провадження, тому що сторона захисту для отримання доступу до речей і документ мусить звертатися до суду, а прокурори НАБУ зможуть самостійно (без дозволу суду) вилучити вказане майно.

2) Законопроект передбачає порушення права на свободу та особисту недоторканність. Змінами до пункту 3 частини 1 статті 208 КПК України передбачається можливість затримання особи без попередньої санкції суду в будь-якому місці і в будь-який час, які жодним чином не зв'язані з місцем вчинення тяжкого корупційного злочину, при "наявності обґрунтованої підозри, що особа здійснить втечу". Наразі такі затримання можуть відбуватися лише на підставі попереднього рішення суду про дозвіл на затримання.

3) Законопроект порушує презумпцію невинуватості, принцип забезпечення доведеності вини і міжнародно-правовий принцип "жодного покарання без закону". Зміни до статей 233-1 – 233-3 ЦПК України про витребування в позовному порядку від засудженої особи необґрунтованого майна передбачають замість доведення у кримінальному провадженні вчинення особою злочину у вигляді незаконного збагачення, прокурори НАБУ отримають можливість звертатися з цивільним позовом з цих питань. У цивільному провадженні не діють презумпція невинуватості, конституційна гарантія не свідчення особи проти самої себе (стаття 63 Конституції) тощо. У цьому випадку проект створює можливість для законної маніпуляції з боку НАБУ – обвинувачувати у вчиненні злочину чи подавати цивільний позов.

4) Законопроект порушує принцип диспозитивності кримінального провадження і право на оскарження судового рішення. Зміни до частини 4 статті 469 КПК України передбачають можливість укладення угоди про визнання винуватості навіть щодо особливо тяжких злочинів, підслідних НАБУ. На європейському континенті більшість держав допускають практику угод в кримінальному провадженні лише щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості. Крім цього, відповідно до закону, відсутнє повноцінне апеляційне оскарження у провадженнях щодо угод про визнання винуватості.

Окрім того, зміни, що пропонуються законопроектом, суперечать Коаліційній угоді, адже в пункті 1 розділу ІІІ Коаліційної угоди чітко визначений перелік змін до Закону про НАБУ. Там не передбачено положень про контраверсійні зміни до ЦПК і КПК.

Також законопроект 1660-д може розпочати небезпечний процес зменшення судового контролю в діяльності окремих органів, адже сьогодні НАБУ, завтра СБУ, а післязавтра податкова міліція захоче повернути вимоги КПК щодо їхньої діяльності до радянського зразка 1960 року.

Повний текст заяви правозахисників Української Гельсінської спілки з прав людини, Центру інформації про права людини, Центру громадянської просвіти "Альменда, Центру Громадянських Свобод, Харківської правозахисної групи читайте тут.