Одним із чинників девальвації гривні став значний обсяг рефінансування, який за 2014 рік сягнув 222 млрд грн, що втричі більше показників минулих років. Фахівці ГО «Публічний аудит» у своєму дослідженні вирішили з’ясувати, як відбувалася підтримка ліквідності банків та які наслідки це мало для банківської системи в цілому.

«Дані щодо отримувачів рефінансу свідчать про те, що НБУ пішов прикладом подолання кризи 2008–2009 років США і усіма можливими діями підтримує державні банки, використовуючи власний інструментарій впливу, який, з одного боку, підтримує грошово-кредитний ринок України, а з другого – знецінює грошову одиницю через емісію коштів», – зазначає провідний аналітик «Публічного аудиту» Андрій Андрущенко.

Так, найбільше кредитів від НБУ отримали «Ощадбанк» – 23,2 млрд грн та «Укрексімбанк» і «Укргазбанк» – по 5 млрд грн. Крім того, уряд ще й докапіталізував «Ощадбанк» на 11,6 млрд грн.

Системно важливим і таким, що підлягає рекапіталізації від держави, Нацбанк визначив «Дельта Банк», надавши йому кредитування в розмірі 10,1 млрд грн. «Ймовірно, таке рішення регулятор прийняв з огляду на значний обсяг депозитного портфелю банку, що становить 23 млрд грн».

Разом з тим 13 млрд грн рефінансу НБУ надав банкам, неминучість визнання яких неплатоспроможними була очевидною: «VAB Банку» (5,5 млрд грн за рік), «Імексбанк» (795 млн грн), «Банк Камбіо» (428 млн грн).

«VAB Банк» вже з кінця весни 2014 року можна було визнавати проблемним з огляду на повідомлення про затримки з поверненням депозитів. Показники діяльності банку протягом звітних періодів перебували на межі мінімально допустимих.

Останню суму в розмірі 1,2 млрд грн «VAB Банку» було надано в жовтні 2014 року, всього за місяць до його визнання неплатоспроможним. За таких же умов свої 300 млн грн отримав «Імексбанк».

«Закривав очі Нацбанк і на проблеми «Надри». Так, за 2014 рік було зафіксовано більше десяти випадків невиконання нормативних показників, а за ІII квартал роботи банк відзвітував про рівень поточної ліквідності – 20,87% (при нормі не менше 40%). Тим не менше, незважаючи на порушення положень та інструкцій щодо рефінансування, банк отримував необхідну підтримку, а сьогодні в нього введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів», – вказує Андрій Андрущенко.

Так само і «Банку Камбіо» вдалося отримати від регулятора додаткових 12 млн грн при 0% ліквідності у вересні минулого року.

Поряд із цим «Терра Банк», «Південкомбанк», «Златобанк», «Легбанк», «Марфін Банк», «Омега Банк», за неофіційною інформацією, включені до так званого «чорного списку» та мають бути виведені з ринку, тоді як їхні фінансові результати – в межах норм, а загальний обсяг вкладів фізичних осіб становить близько 4 млрд грн.

«У цілому більшість експертів сходяться на тому, що майже всі комерційні банки спрямовували кошти на міжбанківський ринок, де скуповувалася іноземна валюта, – це й призвело до ще більшого попиту. Можна припустити, що на спекуляцію з валютою за 2014 рік було використано близько 30% від суми рефінансування, тобто більше 66 млрд грн», – йдеться в дослідженні. Сумарним результатом негативних економічних чинників за 2014 рік є збиток всієї банківської системи України у 22,4 млрд грн.

«Публічний аудит» акцентує на необхідності посилення банківського нагляду та контролю в НБУ. Крім того, фахівці організації пропонують більш детально вивчити механізм втримання депозитних коштів у банках різними шляхами їх гарантування. Як приклад, видати всім вкладникам банків облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на умовах: гарантування повернення повної суми внеску вкладника у визначений термін (до 5 років) та у валюті вкладу; щорічної виплати нарахованих відсотків (не менше договірних); звільнення від оподаткування доходів, отриманих із депозитних вкладів. Усе це, на переконання «Публічного аудиту», сприятиме зменшенню відтоку капіталу з банків, зниженню напруги серед вкладників, зменшенню обсягів рефінансування банків регулятором, сповільненню інфляційних процесів.

«Разом з тим доцільно запровадити особисту відповідальність власників та топ-менеджменту банків за негативні фінансові результати роботи очолюваної структури. Як варіант, шляхом введення на законодавчому рівні свого роду презумпції винуватості: тобто до моменту, поки інше не встановлене судом, вони вважатимуться винними в доведенні фінустанови до стану неплатоспроможності чи банкрутства. Банківські управлінці беруть же на себе обов’язок розпоряджатися цінностями людей, а отже, мають нести персональну фінансову відповідальність за свої дії чи бездіяльність. Врешті-решт, свої статки вони отримали в тому числі завдяки постраждалим вкладникам їхнього банку», – вважає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.