Порошенко - перший Президент, на вибори якого я взагалі пішов. Це не робить честі ані мені, ані йому. Це взагалі нічого не означає.

І зараз я пишу не як його прихильник чи критик. Хоча критика потрібна насамперед, і важливо - ще й реакція на критику. Але, громадяни: той, хто критикує Порошенка за те, що він багатий, що шоколадний король, такий же заєць, що він Чарлі, в якого є шоколадна фабрика, особняк, мільярди на рахунках - є мудаком, соціалістом, комуністом і педерастом.

Мені здається (а зараз буде купа народу писати, як я помиляюся), що свої мільярди він не вкрав тупо, як Упир. А заробив.

Критикувати людину лише за те, що в нього статки - все одно, що критикувати мене за те, що автор 50 виданих книжок.

Багато, мовляв, пане Андрію, херню пишете й робите, треба скромніше, як усі люди. А то бач, тиражі в нього... мудило...

Ну, десь такий формат. І да, я хочу стати мільйонером. Заробити гроші. Щоб частину з них дати тим, хто потребує. Солдатам. Чи сиротам. Чи поетам. Дякую за увагу.