Поблизу села Меджидлі на сході Туреччини було виявлено 3000-річну фортецю площею приблизно 120 000 квадратних метрів, що є одним з найбільших укріплених об'єктів, зафіксованих у регіоні Муш. 

Її стіни простягаються приблизно на 1,4 кілометра, охоплюючи площу, порівнянну з 17 футбольними полями, пише Arkeo News, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Масштаб сам по собі був би вражаючим, але археолог Мелік Мірбей Омероглу вважає, що це місце також може належати до періоду формування Урартського царства. Він висловив думку про те, що фортеця може бути пов’язана з Арзашкуном, царським містом царя Араме, місцезнаходження якого залишається нез’ясованим з моменту першої згадки про його руйнування в ассирійських текстах у дев’ятому столітті до нашої ери.

Якщо цей зв’язок виявиться правильним, відкриття вийде далеко за рамки ідентифікації іншої урартської фортеці. Арзашкун належить до маловивченого періоду до того, як Тушпа, сучасний Ван, стала великим політичним центром царства, що робить це місце потенційно важливим для розуміння того, як сформувалося Урарту.

Величезні розміри цієї ділянки викликають очевидне питання: як фортеця площею 120 000 квадратних метрів могла так довго залишатися неідентифікованою? Відповідь, ймовірно, криється в тому, як руїни збереглися на цьому ландшафті. Значна частина архітектури зруйнована та злилася з навколишньою місцевістю. З рівня землі окремі ділянки стін та розкидана кам’яна кладка можуть нагадувати природні утворення, а не частини єдиного монументального комплексу.

Супутникові знімки змінили цю картину. Оглядаючи район Месджидлі зверху, Омероглу помітив лінії та структурні візерунки, які не відповідали природному рельєфу, що спонукало його оглянути місцевість безпосередньо. На місцевості ці аномалії виявилися частинами набагато більшого укріпленого поселення. Простежуючи залишки ландшафту, Омероглу побачив, що укріплення простягалися приблизно на 1,4 кілометра та охоплювали близько 120 000 квадратних метрів.

Супутникові знімки ефективно поєднали руїни, які здавалися фрагментованими на рівні землі, в єдиний археологічний ландшафт. Такий ширший огляд допоміг виявити не лише окремі стіни, а й справжні масштаби поселення, яке вони колись захищали. Кам’яна кладка також може допомогти встановити хронологічний контекст пам’ятки. Масивне каміння утворює частини фортифікаційних стін, і Омероглу порівнює їхню циклопічну та полігональну конструкцію з пам’ятками ранньої залізної доби, такими як Ашагі Анзаф та Зівістан у регіоні Ван.

У північному секторі всередині огорожі залишаються видимими архітектурні сліди. На півдні велика кругла споруда радіусом приблизно 25 метрів, можливо, відігравала певну роль в управлінні водними ресурсами, хоча її точна функція залишається неясною. Разом стіни, внутрішні споруди та величезний масштаб вказують на щось більш суттєве, ніж невеликий військовий форпост. Схоже, що це місце підтримувало достатньо велику громаду, щоб потребувати розширених оборонних споруд, внутрішньої організації та доступу до води.

Нещодавно знайдена локація може бути пов’язана з царським містом Арзашкун. Це місто займає незвичайне місце в історії Урарту, оскільки майже все, що відомо про нього, походить від ворогів царства. У дев’ятому столітті до нашої ери в ассирійських записах згадується правитель на ім'я Араме, найдавніший цар, явно пов’язаний з Урарту. На відміну від пізніших урартських правителів, Араме не залишив власних царських написів. Тому історики реконструюють значну частину його правління за допомогою ассирійських текстів, написаних царством, яке воювало проти нього.

У анналах ассирійського царя Салманасара III Арзашкун описується як царське місто Араме. Під час походу 856 року до нашої ери Салманасар стверджував, що його війська напали та зруйнували місто, перш ніж зіткнутися з армією Араме. Ця коротка згадка забезпечила Арзашкуну міцне місце в історії Урарту. Вона вказує на королівський центр, який існував до того, як Тушпа, сучасний Ван, стала монументальним серцем королівства.

Пізніше, у IX столітті до нашої ери, такі правителі, як Сардурі I, перетворили Тушпу на головний політичний центр. Звідти Урарту розширило свою систему фортець, написів, іригаційних споруд та адміністративних центрів на значну частину східної Анатолії та Вірменське нагір'я. Арзашкун належить до менш помітної стадії, що передувала цій трансформації. Його знахідка може допомогти археологам зрозуміти, як нова регіональна держава розвинулася у високоорганізоване Урартське царство, відоме з VIII та VII століть до нашої ери.

Незважаючи на його важливість в ассирійських розповідях, археологи досі не знають, де саме стояв Арзашкун. Протягом багатьох років вчені пропонували кілька варіантів розташування, включаючи райони навколо озера Ван, Малазгірт і далі на схід, до басейну озера Урмія. Значна частина дискусії залежить від реконструкції маршрутів ассирійських походів та зіставлення давніх топонімів із сучасною географією. Цей процес залишається складним, оскільки тексти описують ландшафти та поселення, які вчені сьогодні не завжди можуть точно ідентифікувати.

Таким чином, фортеця поблизу Муша стає предметом складних археологічних дебатів. Її величезні розміри свідчать про поселення значного значення, тоді як її розташування відповідає регіону, який відігравав певну роль у західній сфері ранньої урартської експансії.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube