Брехливий Путін знайшов нову трибуну - будапештську - для очевидної і відвертої пропаганди, приниження України і розколу західного світу. Не шукайте в діях і словах Путіна справедливості, його метою є повернути світ до стану 1975 року, коли СССР вважав себе супердержавою, а радянський народ перебував у клітці, ключ від якої тримали спецслужби.

Однак РФ - не СССР. Її економіка глибоко інтегрувалася в світову, олігархату хоча і байдуже до демократії в Росії, але його хвилюють власні гроші, які щодня тануть. Кремль цинічно насміхається над Заходом, демократичні інститути для Москви - прояв слабкості. Утім, для нього була несподіваною жорстка позиція Меркель і її рішучість під час перемовин у Мінську і всього процесу.

Путіну Меркель ніколи не була симпатичною і дружньою особою, але він їхав до Берліну, принизливо просив технологій, грошей, будував газогони. Для нього Німеччина взірець сильної держави. Він ненавидить її, боїться, і разом з тим в захопленні від її прогресу. Тому - жодних слів критики, жодних образ, навіть своєрідний пієтет перед фрау канцлером і офіцйним Берліном.

А от слабка позиція США, Британії і Франції викликає в нього презирство. Він відверто провокує, бо впевнений в тому, що вони боягузи і слабаки, що йому все зійде з рук. Путін нахабно зруйнував світовий порядок, усталену систему безпеки, яка почалася з Гельсинського акту 1975 року, і остаточно сформувалася в 1990 році з прийняттям Паризької хартії. Вашингтон, Лондон і Париж проковтнули це? Поки що незрозуміло.

Офіційний Київ вчепився в Мінські угоди, хоча вже є очевидним, що перемир'я не буде. Буде передишка, перерва, яка потрібна в першу чергу Кремлю - як і в цілому Мінські угоди. Путін цю паузу використовує на повну, в тому числі і в Будапешті. Він вбиває клин в консолідований Захід. Чесно кажучи, марно.

Угорщині потрібен ЄС, а не слабка і мілітарізована до зубів Росія. Греція теж не є проросійською державою, як би там не кричав пан Ципрас або інші ліві радикали про те, що Росія їм допоможе. Це лише притаманна грецькому політикуму базарна манера спілкування. Афінам також потрібен ЄС, а не брехлива Москва. А ось хто потрібен Києву? Сподіваюся, що теж ЄС. Тому - робіть висновки, пані і панове з владних коридорів: або негайні реформи, відверта розмова з громадянами, звернення до громадян брати активну участь в реформувіанні країни і суспільства, або по гальмам, тобто - back in the USSR.