Протягом двох днів до нас надходить просто маса дзвінків від людей, які нерідко допомагали нашим пораненим в госпіталі. Люди обурені тим, що одна волонтерська організація близька до місцевої влади, домовилась з керівництвом госпіталю, щоб нікого не пускати. І тепер щоб віддати бійцям допомогу, потрібно їхати на волонтерський склад цієї організації, здавати усе цих волонтерам - монополістам, а вже вони будуть вирішувати кому з поранених бійців і що передати.

Люди обурені, раніше вони точно знали і бачили куди йде ця допомога, зараз їм пропонують повірити на слово комусь, кого вони зовсім не знають. Багато хто відмовляється допомагати зовсім. Я розумію бажання якогось волонтерсько-владного руху очолити потік допомоги, але нерідко благими намірами вистелена дорога до пекла.

Бо насильницьки нав'язуючи свої послуги простим громадянам, можна досягнути того, що допомоги стане набагато менше. Хочу запитати у тих волонтерів, чи заслужили вони таку велику довіру суспільства, щоб воно могло ось просто так довірити їм бійців?

І чи достатньо буде у тієі купки волонтерів сил робити усе те, що робили сотні наших небайдужих громадян? В буд-якому випадку чи варто це робити насильно?