Голова Національного банку України Валерія Гонтарева 18 лютого цього року в ході парламентських слухань на тему: «Про шляхи стабілізації банківської системи України» заявила про те, що «гнучкий валютний курс допоміг Україні впоратися з дисбалансами, які існували останні 6 років. І що скоро, за прогнозами НБУ, курс буде збалансований».

Важко сказати, що означає в розумінні НБУ збалансований курс. Чи це курс, який сьогодні сягнув більше 30 гривень за долар, чи 12 грн. за дол., про який НБУ трохи більше півроку тому заявляв, що він також є збалансованим. І якщо говорити про дисбаланси в економіці, то таких дисбалансів, які є зараз, економіка України ще не переживала. І невідомо, чи переживе економіка та просте населення курс в позначку тридцять.

Я розумію, війна може списати все, втратили 20% економіки держави, непрофесійні чиновники і ще дуже багато причин можна навести, чому падає гривня. Але, такого колапсу валютного ринку, банківської системи, економіки можна було не допустити…

Ви запитаєте як? Повернемося у 2008 рік. Подібна ситуація. Але НБУ швидко вводить мораторій на зняття депозитів. Тоді, наприклад, Арсеній Яценюк, як Голова Верховної Ради, позитивно оцінив постанову Національного банку України, яка передбачала мораторій на дострокову видачу депозитних вкладів. Про це він публічно заявив в інтерв’ю журналістам і саме головне відмітив, що «інших дій НБУ не міг прийняти!».

Те ж саме потрібно було робити і нам в першій половині 2014 року… І не мали б такого відтоку депозитів з банківської системи. Наприклад, за січень 2015 р. кількість коштів у гривні на депозитах (юридичних і фізосіб) зменшилася на 7,87 млрд — до 357,9 млрд. Для порівняння дані за січень 2013-го: зростання на 12,6 млрд грн, до 578,9 млрд.

Але не змогли, не насмілились на такий непопулярних захід. Осінню були вибори до Верховної Ради. Як завжди, політична доцільність перемогла економіку і загнала її в глухий кут. А зараз, цей захід вже не допоможе. Треба навпаки знімати всі обмеження ринку.

Наш Національний банк, переходячи до плаваючого валютного курсу, потрапив у монетарну пастку: намагаючись підтримати банки великим рефінансуванням, він тим самим стимулює попит на долар. Фактично відкликання вкладів громадян з банків (за оцінками екс-голови НБУ Стельмаха В.С., сьогодні на руках у людей (не в банках) близько 100 млрд.дол. та 200 млрд.грн.) є головною причиною зростання валютного курсу. У людей криза довіри до гривні і вони намагаються будь-якою ціною купити долар.

Тепер що стосується вільного курсоутворення. Ми чомусь все сприймаємо дуже просто. Вільний курс, значить по суті не контрольований курс. Якщо проаналізувати світовий досвід, чистого плавання курсу практично ніде немає. І як зазначає відомий український економіст Гальчинський А. С. під час одного із своїх виступів «перехід від регулюваного курсу зразу до плаваючого, це є чистий популізм».

На мою думку, в Україні доцільним було б запровадження в цьому році не вільного, а керованого плавання. Необхідно запровадити механізм валютного коридору. Мова йде по суті про граничні точки валютних коливань при досягненні яких уводилися в дію механізми інтервенцій. І така позицію нам потрібно відстоювати перед МВФ. Бути рівноправним суб’єктом переговорів.

Ми з нетерпінням чекаємо чергового траншу МВФ, сподіваючись, що він врятує гривню і економіку. Частково це так, але лише частково. Стабільність економіки, гривні залежить сьогодні від професійних дій Уряду і НБУ, від реформ. Підкреслю, що без реформ МВФ не врятує гривні.

І якщо ми хочемо щоб справді валютний курс був стабільним і збалансованим, то потрібно зупинити станок по друку гривні. Торік емісія гривні досягла більше 200 мільярдів. Цього року експерти прогнозують приблизно такий же рівень випуску української валюти. А це також призводить до колапсу економіки і гривні.