«Шкода мені стрільцяз «Каравану», - так назвала свою публикациюbilozerska известный блогер Елена Билозерская.

До сих пор нет внятногообъяснения произошедшей трагедии,многие не верят, что собственно Ярослав Мазурок расстрелял охранников, естьвопросы и по смонтированной видеозаписи...

«Поки не стали відомідеякі подробиці, мені не було його шкода.Хоча я не можу співчувати міліціонерам,контролерам, охоронцям і всім, чияпрофесія – ловити людей. За винятком,хіба що, дуже висококваліфікованихтілоохоронців, які виконують складнуй напружену роботу, постійно ризикуючижиттям. А всі ці «ловці людей» – ні, ярозумію, що люди цих професій тежпотрібні, як потрібні, наприклад, м’ясникина бійні, адже ми не вегетаріанці – алеж дружити з таким м’ясником мені б нехотілося. Однак, незважаючи на це, я,по-перше, не вважаю, що охоронцівсупермаркету можна вбивати черезпобутовий конфлікт, а головне – меніздавалося, що якщо людина у такій ситуаціїпішла на вбивство (замість хоча брозлякати їх пострілами і втекти) –значить, на ній вже висить багато трупіві їй нема чого втрачати.

Тепер же з’ясовується,що вбивця, Ярослав Мазурок (якщо, звісно,це справді він) – звичайна людина, заякою знайомі досі не помічали якоїсьособливо негативної поведінки. У Києвіжив «в приймах» у тещі, мав дружину і15-річну доньку. Працював в охороннійструктурі, деякий час тому втративроботу – отже, в родині були негаразди.Чоловік знаходився у пригніченому,знервованому стані. Мав у кишені бойовийпістолет, перероблений з газового (цев моїх очах взагалі не злочин). Грошейне мав взагалі – судячи з того, що придбаву супермаркеті лише буханець хліба імолоко. І тут його ловлять охоронці ійдуть за міліцією. А у нього в кишенібойовий ствол. І в людини здали нерви.

Так, варто було спробуватистріляти так, щоб не вбивати їх. Тоді –максимум кілька років ув’язнення. Алеж він не збирався сидіти взагалі. Якщощось встиг подумати – то думав, певно,що дружина його не дочекається. Ізалишиться йому тоді після тюрми лишеповертатися у рідне село до схильної(схоже, що це правда) до випивкимами.
Можливо, через стрес він не втямив,що у супермаркеті всюди камери, і йогообличчя висітиме крупним планом накожному стовпі.

Але найцікавіше у ційісторії те, що менти начебто порушиличи збираються порушити проти покійнихохоронців кримінальну справу заздирництво. Повідомляється, що вонизвинувачували людей у крадіжках, заводилидо себе і там грабували. Так що, може,Ярослав Мазурок нічого й не вкрав. Бодуже дивно мені – нащо людині в йогостані, ще й з пістолетом у кишені, крастиякусь флешку чи зарядний пристрійвартістю 100 грн? Тим більше, що це непредмет першої необхідності, ще й такаріч, яку в разі потреби завжди можна укогось позичити. Якщо красти – то щосьдороге. Або їжу, якщо зовсім без грошейі голодний. Дивна історія.

Вочевидь, здирництвоохоронців досягло справді загрозливихмасштабів, якщо зараз проти них, вжепокійних (як відомо, гріхи покійнихзазвичай списуються), порушать справу.Бо навіщо ментам зайвий паперовийклопіт? Їм зараз убивцю ловити треба. Івони його дуже скоро впіймають, япереконана в цьому. Бо куди йому тепер– без грошей і без зв’язків? Він некілер і не спецагент, який має запаснібази і плани відступу. Будь-хто, до когозвернеться, його здасть. Єдиним порятункомв його ситуації було б якнайшвидшетікати кудись далі у Росію і осісти десьчи на «шабашці», чи в приймах у самотньоїселянки. Схоже, що він цього не зробив.

Висновок із цієї історіїнапрошується сам: охоронці нарвалися.Якщо систематично витрушувати з людейгроші, лякаючи міліцією – рано чи пізнозустрінеш хлопця зі стволом у кишені,якому в міліцію дуже не хочеться. Всітакі нариваються. Так само, як покійнийСимоненко був приречений нарватися наЗапорожця. Є в цьому якась вищасправедливість. Як і в тому, що тих, хтовбиває отак по-дурному – завжди ловлять.

Коли Мазурка впіймаютьі судитимуть – мабуть, ходитиму на суди.Виключно із простого людського співчуття.

І ще одна думка у мене:хто покарав негідників-охоронців, якіграбували людей? Інший охоронець, тількибезробітний і злий. Схоже, що й у політицітак само – прибрати ситих негідниківвід влади, на жаль, під силу лише голоднимнегідникам».