Російські ЗМІ підняли галас з приводу мого звернення до СБУ за фактами аморальної і зрадницької поведінки деяких харківських педагогів.

Їх обурення - виразне свідчення того, що ми на вірному шляху. А я б порадив російським журналістам та "общєствєнності" вийняти колоди з власних очей перед тим, як вчити нас демократії та правам людини.

Як я бачу подальше розгортання ситуації? Директор, завуч, ректор, викладач чи вчитель, який не любить Україну або досі не визначився з ким він: з Україною чи Росією, має бути звільнений з роботи. Хай шукає собі місце на заводі чи в полі, не пов'язане з вихованням людей.

Підставою для звільнення є частина 3 статті 41 Кодексу законів про працю України, а саме - з причини "вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи".

Бути патріотом України - не право, а обов'язок кожного педагога. Процес люстрації педагогічної системи від відвертих та прихованих зрадників буде продовжено. Впевнений, правоохоронна та освітня система України повною мірою скористаються правовими механізмами, щоб забезпечити виховання дітей, учнів та студентів у патріотичному дусі, в любові до України.

Чи звільнення з роботи достатнє покарання? Так, достатнє, якщо вчитель не закликав до війни чи порушення територіальної цілісності. У цьому випадку покарання, згідно Кримінального Кодексу, має бути значно суворіше.

Керівникам освітньої системи я наполегливо рекомендую замість фальшивого захисту "честі мундира" сконцентруватися на вихованні керівних педагогічних кадрів. Наприклад, організовано відвідати поранених в АТО бійців у Харківському військовому госпіталі. І тоді питання про моральність фотосесії з георгіївськими стрічками, під якими воюють найманці та терористи, з портретами путіних-мєдвєдєвих т відпадуть самі собою.

Ви вчилися у росіян як бути патріотами України? Ви розумієте, що говорите?

Вчителям, які мають сторінки в соціальних мережах, раджу прибрати матеріали, які можуть бути витлумачені як співчуття окупантам чи співпраця з ними. Пам'ятайте, на вашу сторінку заходять учні та їх батьки. І не кожному ви поясните обставини створення того чи іншого матеріалу.