Завжди з величезною повагою відносився до праць Бжезинського, його аналізу. Перебуваючи недавно в США, мав намір з ним зустрітись, але на жаль він захворів і я мав довгу дискусію з його сином. Дієвим, глибоким аналітиком, якого ще мало знають в Україні, але я впевнений, він продовжить велику справу батька. Так от, майже завжди я згоджувався з геополітичними оцінками Збігнева Бжезинського. Але в останньому виступі він проголосив тезу, яка на мою думку є хибною. Бжезинський сказав, що членство України одночасно в НАТО і Євросоюзі є занадто сильним ударом в обличчя Росії і що входження України у склад НАТО на даний момент не є необхідним.

Вважаю, що ця логіка – хибна. Для путінської Росії саме існування української держави є нестерпним подразником. І вважати, що Путіна можна задобрити гарантією неучасті України в НАТО – помилка. Путіна можна зупинити не задобренням, а тільки силою. Разом з тим, відмова Україні в перспективі вступу в НАТО є ударом по українцях. В час війни психологічний стан нації є одним з ключових чинників успіху. За рік у свідомості багатьох українців відбулись фундаментальні зміни. Кількість прихильників вступу України в НАТО зросла втричі і становить більше половини. Вперше за час незалежності, прихильників вступу в НАТО сьогодні є більше, ніж противників.

І українці мають підстави сподіватись на позитивну відповідь. Наші хлопці на передовій захищають безпеку не тільки України, а безпеку усього цівілізованого світу. І коли Путін стверджує, що він вважає неприйнятним членство України в НАТО, а вслід за ним цю тезу повторюють деякі європейські політики, це сприймається як капітуляція і зрада. А особливо, коли ця думка звучить від гарантів нашої безпеки згідно будапештського меморандуму. Чим більше ми будемо поступатись Путіну, тим далі він буде йти. Що зрештою, і у цьому ж виступі підтверджує сам Бжезинський, говорячи про можливість загрози від Кремля країнам Балтії, Грузії, Молдові і навіть Польщі.

Колись, одного дня, Президент США Рейган дав чітке визначення Радянському Союзу як "імперії зла", з якою неможливий компроміс. І вже незадовго весь здавалося б могутній і непереможний Союз не втримався під натиском національно-визвольних рухів. Цивілізований світ має дати чітку і правдиву оцінку сучасній імперії зла – путінській Росії. І діяти відповідно. Компроміси даватимуть лишень тимчасову та ілюзорну вигоду. Компроміси Путін сприймає як ознаку слабкості. Вони лише провокують його на ще більш агресивні дії.

І Бжезинський, більше ніж будь-хто інший, це мав би розуміти.