Завтра в Києві в останню путь проводитимуть героя-«кіборга»

Війна забирає найкращих, пише Жанна Довгич. Ігор Брановицький, рядовий 90 окремого аеродесантного батальйону. Він був одним із тих, хто захищали аеропорт Донецька. Одним із небагатьох, хто залишилися там із пораненими, тими, хто не могли вибратися звідти самостійно. Він був Воїном, який іде до кінця. Не кривить душею і не зраджує свої переконання. Він знав, чому він там. Він знав, проти кого і за що воює.

Ігор загинув у полоні. Його, як і інших "кіборгів", піддавали нелюдським тортурам. Але Гідність для нього важила більше, ніж власне життя. Коли дізналися, що Ігор – кулеметник, його били до півсмерті. І вже лежачого, із численними забоями, його застрелив громадянин Російської Федерації Арсеній Павлов, більше відомий як Моторола.

Про те, що Ігор у полоні, ми дізнались у день його смерті, 21 січня. Ще не знаючи, що він загинув, шукали його серед живих. А коли дізналися про ймовірну смерть, довго шукали серед мертвих і не знаходили. До останнього вірили, що він уцілів якимось чудом. Але реальність жорстока. Кілька днів тому тіло Ігоря ідентифікували у Дніпропетровську. Ми дуже багато чого не знаємо, і пошуки правди ще попереду.

Сьогодні він повернувся до Києва. І зараз головне – гідно провести Героя в останню путь.

Відспівуванння і прощання з Ігорем Брановицьким в п'ятницю, 3 квітня, об 11 годині в Михайлівському соборі. Поховання о 14:00 на Берковецькому цвинтарі, де він лежатиме поруч із іншими Героями, які віддали своє життя за Україну.

Вічная пам'ять і слава Герою!

Допомога матері Ігоря:

карта Приватбанку: 5168757273306581

Брановицька Ніна Костянтинівна

Я хочу, щоби ви запам'ятали ім'я та обличчя цього чоловіка, наголошує Наталія Дмитрієва. Це Герой України. Кіборг. Людина. Ігор Брановицький. 90 окремий аеродесантний батальйон. Він захищав Донецький аеропорт. Він захищав нас із вами. Він рятував своїх друзів. Він відстоював свої переконання. Він був патріотом. Незламним, надпринциповим і завзятим, із гіпертрофованим відчуттям справедливості. Він не сприймав неправду, навіть якщо мова йшла про збереження власного життя. Він загинув 21 січня 2015 року. Після багатогодинного знущання в полоні бандитів його застрелив покидьок Моторола. Він за життя був гідною та чесною Людиною. Він воював, як справжній Патріот. Він загинув, як Герой. Низький уклін мамі Ніні Костянтинівні за такого Сина. Горе Ваше величезне і страшне. Слова тут зайві. Сумую та плачу з Вами. Небесна сотня прийняла ще одного свого воїна...

Ми не забудемо. Герої не вмирають.