У понеділок ввечері відбулося чергове (четверте) засідання Національної ради реформ. На жаль, хоч я зробив ці записи в основному наступного ж ранку, лише зараз завершую. Як завжди, спочатку про факти, потім про враження.

У вступному слові Президент зазначив, що надання Україні позик та фінансової допомоги з боку європейців, американців, міжнародних організацій є хорошим знаком того, що світ продовжує підтримувати Україну. Але водночас ставлення міжнародних партнерів до України, підкреслив Порошенко, можна визначити так: втрата довіри та розчарування («loose of confidence and frustration», сказав Президент). Темп змін не влаштовує ні українське суспільство, ні міжнародних партнерів, і вже немає особливої віри в те, що ситуація зміниться. Про це детальніше відповідно до порядку денного.

1. Важлива частина будь-якої управлінської роботи – це контроль виконання. Дмитро Шимків проаналізував виконання рішень попередніх засідань Національної ради реформ, і, здається, все непогано: 45% виконано, 5% не виконано, решта в процесі відповідно до встановлених строків. Але серед цих 5% невиконаних – надзвичайно важлива робота профільних міністерств з імплементації (впровадження) Договору про асоціацію з ЄС. Також загальмоване призначення директора Національного антикорупційного бюро. Серед важливих успішно виконаних завдань – виконання умов надання кредиту МВФ, перші кроки економічної дерегуляції, старт судової реформи.

Як зазначив Дмитро Шимків, наразі виконано лише 5,2% зобов'язань Коаліційної угоди. Такий самий жалюгідний стан справ із виконанням Договору про асоціацію з ЄС та інших стратегічних зобов'язальних документів. Не буду тут сипати цифрами, але кожному, хто слідкує за реформами в Україні, зрозуміло: такими темпами будемо "різати хвостик собачці" 20 років, не доживемо до перемоги, врешті так і помремо у пострадянському середньовіччі.

2. Далі був заслуханий черговий звіт про імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС. Розлогий звіт Наталії Гнидюк, директора Урядового офісу з євроінтеграції (у статусі заступника міністра Кабінету міністрів), був жорстко перерваний Президентом.

Суспільство очікує безвізового режиму як одного із символів успішної євроінтеграції, підкреслив Порошенко, а Україна не виконує своєї частини роботи. Корупція, жахливий організаційний стан відповідальних відомств (у тому числі міграційної служби), безлад із базами даних. Ми не маємо права дати європейцям жодної підстави відмовити нам через технічні причини, тобто невиконання певних умов, наголосив він.

Потрібен віце-прем'єр-міністр з євроінтеграції, заявила Ірина Геращенко. (Від себе додам, що створення цієї посади давно й успішно блокується прем'єр-міністром, який вбачає у тому можливу конкуренцію.)

3. Наступне питання має надзвичайну вагу у подальшому просуванні України. Як відомо тим, хто слідкує за подіями, минулого року планувалося, що на початку 2015-го відбудеться донорська конференція – великий міжнародний саміт, де іноземні уряди та міжнародні організації оголошуватимуть про подальші програми фінансової підтримки України. Але гальмування реформ призвело до того, що донорська конференція була скасована. Спільними зусиллями українських та європейських урядовців було знайдене хороше рішення: провести наприкінці квітня міжнародну конференцію на підтримку України ("International Support for Ukraine" Conference). На цій конференції фактично Україна звітуватиме про проведені реформи, а вже восени може бути власне донорська конференція.

Наступний абзац, що у фігурних дужках, був написаний одразу після засідання Національної ради реформ, але з того часу пройшло два дні, і я маю вже його викреслити.

{На мою особисту думку, українська сторона сильно пригальмувала з цією конференцією. Запрошення були розіслані фактично за один місяць – так справа не робиться. Але зараз не стану ні шукати винних (навіщо їх шукати, коли вони відомі), ні називати їх: нам зараз свари ні до чого, а треба об'єднати зусилля всіх урядових організацій та структур громадянського суспільства, аби ця конференція була успішною і досягла мети.}

Замість викресленого тексту зазначу: за останні два дні прем'єр-міністр та його оточення зробили ще декілька потужних кроків для того, щоб остаточно зірвати конференцію. Це заслуговує на окремий допис, який з'явиться за кілька днів.

4. Як домовилися на попередніх засіданнях Національної ради реформ, кожного разу будуть розглядатися стратегії двох реформ. Цього разу були дві надзвичайно важливі і пріоритетні – енергетика та сільське господарство.

Концепцію реформи енергетики представляв міністр Володимир Демчишин та голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв. Основне завдання реформи підкреслив Президент у вступному слові: деолігархізація і демонополізація всіх сегментів енергоринку. Надзвичайно важливий закон про ринок газу готується до другого читання. Написав би більше, але я не фахівець у цій сфері. Набрав документів для читання, тож як розберуся, то розкажу вам.

5. Концепцію реформи агропромислового комплексу представляв міністр Олексій Павленко. Ще на початку засідання Президент зазначив: через спричинене війною падіння промисловості аграрна галузь стала локомотивом українського експорту. Представлена міністром стратегія, на мій погляд, обіцяє успіх. Найближчим часом напишу про це детальніше.

Але, як кажуть, є одне "але". Стратегія реформи сільського господарства ґрунтується на вирішенні певних політичних питань, щодо яких ані в суспільстві, ні в парламенті немає єдності (у першу чергу щодо ринку землі). Тому присутні керівники парламентських фракцій домовилися найближчим часом спробувати досягти згоди щодо цих питань і вийти до суспільства зі спільною точкою зору.

6. Насамкінець ми разом із Наталією Севостьяновою, першим заступником міністра юстиції, доповідали про систему моніторингу успішності реформ. Цей проект, яким протягом всього березня інтенсивно займалися десятки активістів Громадянської платформи «Нова Країна» разом із десятками урядовців, експертів з інших спільнот та європейськими фахівцями, заслуговує на окремий допис. Що і буде зроблено найпізніше завтра.

Серед інших питань було коротке обговорення ситуації зі прозорими державними закупівлями. Були названі поіменно міністерства та відомства, які активно впроваджують електронні торги, а також ті, що пасуть задніх.

Володимир Гройсман серед інших законів, які розглядатимуть на пленарному тижні 6–10 квітня, згадав надзвичайно пріоритетний закон про державну службу та обіцяв зробити все можливе для прийняття його у першому читанні. Голови парламентських фракцій схвально кивали.

Ось такі факти. А тепер про суб'єктивне. Всім вже зрозуміло, що реформи гальмують Яценюк та його команда, чи то на замовлення олігархів, чи то задля збереження власного політичного статусу (хоча рейтинг вони все одно втратили, як особистий, так і партійний). У цьому блокуванні активно допомагає середня ланка невичищених бюрократів, не кажучи вже про російську агентуру тощо. Зробити з цим нічого не можливо: «Народний фронт» є партнером по коаліції, її розпад означатиме нові парламентські вибори й остаточну втрату підтримки світової спільноти. Окрім того, є ще низка факторів, шо призводять до ускладнень. Куди це все призведе та як із цього вийти, читайте у наступних дописах. Дякую всім, хто дочитав.

Валерій ПЕКАР