Учора, 7 квітня 2015 року, парламент прийняв документ, який був поданий як справжній прорив депутатської свідомості. Маю на увазі Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" (щодо контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України) реєстраційний N2515.

Напередодні голова Конституційної Комісії Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV анонсував цю подію: "парламент розгляне і прийме на цьому тижні рішення про те, щоб Рахункова палата, в тому числі, не тільки витрати з бюджету рахувала, а і доходи – ефективність доходів Державного бюджету". Цей "революційний" меседж увесь день, неначе за владними "темниками", поширювали інтернет-видання, телеканали та радіостанції – "Верховна Рада розширила повноваження Рахункової палати".

Треба віддати належне. Перетворювати будь-який чих у потужну піар-акцію влада навчилась майже досконало. А суспільство, за задумом, має вірити у такі "реформаторські кроки" лише тому, що знати Конституцію напам'ять пересічні громадяни не можуть. Однак, судячи із виступу Голови Конституційної Комісії – пана Гройсмана, – він Основний Закон теж навряд чи читав...

То ж в чому лукавство?

Хотіла би звернути увагу Голови парламенту та Конституційної Комісії, а також ЗМІ, що насправді Верховна Рада України нічого революційного учора не здійснила, а лише привела у відповідність до припису статті 98 Конституції України відповідні положення Закону України "Про Рахункову палату". Оскільки цією статтею встановлено: "Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом".

Зауважу, що це треба було зробити давно або принаймні після повернення до тексту Конституції України (2004 року) з відповідними змінами. Отже, учора жодних розширень повноважень Рахункової палати не відбулося!

Щоб повністю розуміти матерію, надам історичну довідку.

За Конституцією України, що була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року, Рахункова палата здійснювала контроль лише за використанням коштів Державного бюджету України. Надані Рахунковій палаті Основним Законом повноваження не дозволяли їй повною мірою здійснювати контроль за коштами Державного бюджету України, передовсім через відсутність контролю за його доходною частиною. Конституційний Суд України вказав на цей недолік конституційного регулювання діяльності Рахункової палати у своєму рішенні ще від 23 грудня 1997 року N7-зп у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України". Виправити це становище можна було лише шляхом внесення відповідних змін до Конституції України.

Питання стосовно надання Рахунковій палаті повноважень із здійснення контролю за доходною частиною Державного бюджету України вперше було вирішено парламентом 8 грудня 2004 року Законом України "Про внесення змін до Конституції України" N2222-IV. Відповідно до Основного Закону, що набрав чинності з 1 січня 2006 року, частина перша статті 98 Конституції України була викладена в такій редакції: "Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата". Ця редакція втратила чинність 30 вересня 2010 року у зв'язку з визнанням Закону України N2222-IV "Про внесення змін до Конституції України" неконституційним, згідно з відомим рішенням Конституційного Суду N20-рп/2010.

За ініціативи Конституційної Асамблеї та з огляду на попередній наявний досвід діяльності Рахункової палати, а також на виконання вимог основоположних міжнародних документів у сфері контролю державних фінансів (базового документу Міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів (INTOSAI) – Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів, та Мексиканської декларації незалежності вищих органів фінансового контролю), 19 вересня 2013 року парламентом України було прийнято зміни до статті 98 Основного Закону (Закон України "Про внесення змін до статті 98 Конституції України" N586-VII), які дійсно розширили повноваження Рахункової палати. Добре пам'ятаю цей гарний день, бо доповідала особисто це питання у парламенті: 380 голосів тодішньої і влади, і опозиції було віддано "За". Усі раділи.

Після відновлення 21 лютого 2014 року дії окремих положень Конституції України (Закон України "Про відновлення дії окремих положень Конституції України" N742-VII), зокрема зі змінами, внесеними Законом України від 19 вересня 2013 року N586-VII, стаття 98 Конституції України була фактично повторена, тобто Рахункова палата зберегла свої контрольні повноваження як за надходженнями, так і видатками Державного бюджету України.

Тобто, наголошую, у сухому залишку парламент, прийнявши 7 квітня 2015 року законопроект N2515 як закон, лише привів Закон України "Про Рахункову палату" у відповідність до Основного Закону. Причому чомусь серйозно запізнився з цим ритуальним танцем – мінімум на річний період часу. Все. Крапка. Більш нічого.

Пишу спеціально увечері, щоб не відволікати упродовж напруженого робочого дня від великих державних справ "поглиблення, росту та розширення". А заодно і нагадати, що у цій країні ще далеко не усім можна навішати локшину на вуха. Дехто таки читав Конституцію України. Тому не варто пускати мильні бульбашки. Бо вони лускають.

Юриспруденція – це точна наука. Читайте "матчасть", пане Голово!